Володимир Годованець - Конституційне право України

Повторні вибори призначаються не пізніше, як через місяць від дня визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися. Голосування проводиться на тих же виборчих дільницях за списками виборців, що використовувалися для проведення чергових виборів. Висування й реєстрація кандидатів у депутати та інші виборчі процедури проводяться в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Окружна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування, якщо в одномандатному виборчому окрузі найбільшу й водночас однакову кількість голосів набрали два чи більше кандидатів у депутати. Про це рішення окружна виборча комісія повідомляє Центральну виборчу комісію та інформує виборців округу не пізніше ніж на другий день після підведення результатів першого туру виборів. Повторне голосування проводиться не пізніш як у двотижневий строк після загальних виборів із додержанням вимог зазначеного Закону.

З метою забезпечення гарантій діяльності учасників виборчого процесу Закон передбачає відповідальність за його порушення. У зв’язку з цим стаття 52 Закону України «Про вибори народних депутатів України» зазначає, що «особи, які перешкоджали шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним народним депутатом України, вести передвиборну агітацію, публічно закликати або агітувати за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, посадові та службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів об’єднань громадян, які вчинили підлог виборчих документів, приписку або завідомо неправильний підрахунок голосів виборців, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення… Закону, несуть відповідальність, встановлену законами України».

Приміром, чинне кримінальне законодавство (глава 4 Кримінального кодексу України) передбачає юридичну відповідальність осіб, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз, підкупу чи іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України виборчого права чи права на участь у референдумі.

Гарантії діяльності учасників виборчого процесу передбачені статтями 27, 34–37, 41 та ін. Закону України «Про вибори народних депутатів України». Зазначений Закон містить у собі такі розділи: загальні положення; організація виборів; списки виборців; висування і реєстрація кандидатів у депутати; передвиборна агітація; фінансування виборчої кампанії; голосування; підрахунок голосів і визначення результатів виборів; повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові вибори; заключні положення; прикінцеві положення.

Засади, особливості та порядок підготовки і проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законів визначає Закон

України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р.

Основні засади, порядок підготовки та проведення виборів депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів багато в чому збігаються з основними засадами підготовки та проведення виборів народних депутатів України. Структура Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» багато в чому повторює структуру Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Органом, який забезпечує організацію підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів, є Центральна виборча комісія. Її статус, основні принципи діяльності, порядок утворення, склад, організація діяльності, повноваження, фінансування визначаються Законом України «Про Центральну виборчу комісію» від 17 грудня 1997 р. У законі викладені загальні положення; порядок утворення, склад і організація діяльності Комісії; повноваження Центральної виборчої комісії; правовий статус і повноваження членів Комісії; фінансування Комісії, матеріальне й соціальне забезпечення її членів та працівників секретаріату Комісії; заключні положення; прикінцеві положення.

Комісія будує свою діяльність на принципах законності, незалежності, об’єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду й вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості та гласності.