Володимир Годованець - Конституційне право України

Виборча кампанія — система агітаційних заходів, які здійснюють політичні партії та незалежні кандидати з метою забезпечення собі максимальної підтримки на виборах, що мають відбутися. У виборчій кампанії беруть участь також різного роду групи підтримки, громадські організації, засоби масової інформації тощо. Основні форми (способи) агітації в ході виборчої кампанії: проведення передвиборчих зборів і мітингів, друкування статей і памфлетів у газетах, вивішування передвиборчих афіш і плакатів, виступи на радіо й телебаченні. Сучасні виборчі закони зазвичай дуже детально регламентують проведення виборчої кампанії.

Виборча квота — найменша кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата. Вона може визначатися як для кожного виборчого округу зокрема, так і для всієї країни в цілому.

Виборчі комісії — спеціальні колегіальні органи, які утворюються з метою проведення виборів до складу державних органів, що обираються безпосередньо громадянами. Система, порядок утворення та повноваження виборчих комісій визначаються, як правило, законами про вибори. До системи виборчих комісій належать Центральна, окружні та дільничі виборчі комісії.

Виборчі округи — територіальні одиниці, у яких обираються члени виборних державних органів. Залежно від того, скільки депутатів обирається в кожному виборчому окрузі, розрізняють одномандатні та багатомандатні виборчі округи. Виборчі округи також можуть бути загальнодержавними (за пропорційної виборчої системи, під час виборів глави держави) і регіональними (завжди за мажоритарної та іноді за пропорційної виборчої системи).

Виборчі дільниці — територіальні одиниці, які утворюються для проведення голосування й підрахунку голосів.

Виборчі цензи (кваліфікації) — умови для отримання та здійснення виборчого права, які встановлюються конституцією чи виборчим законом. Конституційній практиці різних країн відомі такі виборчі цензи: віковий, громадянства, грамотності, майновий, освітній, осілості, статі, расовий, службовий, мовний.

Виборчий бюлетень — виборчий документ затвердженої форми для таємного голосування.

Мажоритарна виборча система — система виборів, за якої обраними вважаються кандидати, котрі отримали більшість голосів виборців у виборчому окрузі, у якому вони балотувалися. Розрізняють мажоритарні виборчі системи абсолютної, відносної та кваліфікаційної більшості. За мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості кандидат вважається обраним, якщо він отримав у окрузі більше половини всіх голосів. За мажоритарної виборчої системи відносної більшості для того, щоб бути обраним, достатньо отримати більшість голосів у окрузі порівняно з іншими кандидатами. За мажоритарної виборчої системи кваліфікаційної більшості кандидат повинен отримати наперед встановлену більшість, яка перевищує половину голосів — наприклад, 2/3, 3/4 і т. д. Зазвичай за мажоритарної виборчої системи в кожному виборчому окрузі має бути обраний один депутат. За такої системи голоси, що були подані в кожному окрузі за кандидатів, які не набрали більшості, утрачаються. Не дивлячись на очевидні недоліки, мажоритарна виборча система існує в більшості сучасних держав, але часто в комбінації з пропорційною.

Пропорційна виборча система — порядок визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, що висунули своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється у відповідності до набраної ними кількості голосів. За пропорційної виборчої системи утворюються великі виборчі округи, у яких ко жн а партія висуває свій список кандидатів, а виборець подає голос за список відповідної партії. Для визначення результатів голосування встановлюється мінімум голосів, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Розподіл мандатів усередині списку партії здійснюється, як правило, у відповідності до того порядку, у якому кандидати розміщені в ньому.

Активне виборче право — право брати участь з вирішальним голосом у виборах чи відкликанні членів виборних державних органів, а також у референдумах.

Пасивне виборче право — право бути обраним до виборних державних органів.

Абсентеїзм — добровільна неявка частини виборців на виборчі дільниці для голосування, тобто їхня відмова від реалізації свого активного виборчого права.