Володимир Годованець - Конституційне право України

Роль референдумів у регулюванні суспільних відносин визначається з огляду на їхні основні соціальні функції. Референдуми є:

одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету в легітимізації владних рішень;

однією з основних форм реалізації права національного суверенітету;

одним зі способів формування громадської думки;

у демократичному суспільстві можуть бути використані народом як противага рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, котрі не задовольняють інтереси громадян.

Референдний (референдарний) процес здійснюється у кілька стадій:

призначення референдуму;

підготовка і проведення референдуму;

голосування та визначення підсумків референдуму;

опублікування і введення в дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.

Усі стадії референдного (референдарного) процесу підпорядковані загальним принципам :

загального права участі громадян України в референдумах;

рівного права участі громадян України в референдумах;

прямого права участі громадян України в референдумах;

таємності голосування під час референдумів;

підготовки та проведення референдумів на демократичних засадах;

гласності й відкритості підготовки та проведення референдумів;

заборони будь-якого прямого чи непрямого обмеження прав громадян України на участь у референдумах;

гарантування реалізації демократичних засад підготовки та проведення референдумів;

підготовки та проведення референдумів за рахунок Державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

За порушення законності під час підготовки та проведення референдумів за законом настає адміністративна чи кримінальна відповідальність.

У загальному вигляді вибори мо жн а визначити як волевиявлення народу з метою формування органів державної влади чи місцевого самоврядування шляхом голосування. Зміст виборів як політичного суспільно-правового інституту полягає в тому, що волею народу здійснюється конституювання органів державної влади та місцевого самоврядування. Це дає підстави характеризувати вибори як державотворчу функцію народовладдя.

За формою здійснення вибори можна розглядати як специфічну, урегульовану законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямовану на формування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Виборче право являє собою (в об’єктивному розумінні) систему правових норм, які регулюють порядок формування виборних державних органів (виборчу систему), і є одним із важливих інститутів конституційного права; у суб’єктивному розумінні — право громадянина обирати й бути обраним до державних органів (відповідно активне й пасивне виборче право), яке є одним із основних конституційних прав громадян і належить до групи політичних прав.

Виборча система являє собою, з одного боку, порядок формування виборних (перш за все представницьких) органів держави. Виборча система — важливий елемент політичної системи держави. Вона регулюється правовими нормами, які у сукупності утворюють виборче право. Виборча система охоплює принципи і умови участі у формуванні виборних органів; організацію та порядок виборів і (у деяких країнах) відкликання виборних осіб. З іншого боку, виборча система являє собою систему розподілу місць у виборних органах після встановлення результатів голосування. Відомі мажоритарна, пропорційна та змішані виборчі системи.

Виборчий процес — один із основних елементів виборчої системи. Він включає в себе призначення виборів (як правило, це прерогатива глави держави чи законодавчого органу); реєстрацію виборців у встановленому законом порядку; організацію виборчих округів, районів тощо, які формуються у відповідності до принципів представництва — територіального, національного, виробничого тощо (утворюються також виборчі дільниці й пункти для голосування); утворення виборчих комісій; висунення кандидатів (здійснюється зазвичай політичними партіями, виборчими блоками, іноді зборами виборців, трудовими колективами та ін.); проведення голосування (в один чи два тури); визначення результатів голосування (підрахунок поданих голосів) і розподіл депутатських мандатів, які здійснюються місцевими й центральними виборчими органами.