Володимир Годованець: Конституційне право України

Для характеристики будь-якої галузі права найважливішим є визначення сфери регульованих нею суспільних відносин, тобто предмета правового регулювання. Для цього слід розглянути сутність і зміст суспільних відносин, охоплюваних даною галуззю; якісну відмінність і специфічні ознаки таких відносин; роль і значення цих відносин у життєдіяльності суспільства тощо.

Основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення влади народом України. Такі відносини регулюються правовими нормами, які складають зміст найважливіших джерел конституційного права — Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, законів України тощо.

Предмет конституційного права охоплює чотири групи суспільних відносин, які:

є засадами народовладдя, суверенітету народу;

визначають устрій держави як організації влади народу та для народу;

є засадами функціонування держави;

визначають характер зв’язків між державою та конкретною особою.

Розглянемо ці групи суспільних відносин.

Суверенітет народу — це його природне право бути верховним і повновладним на своїй території. Розрізняють потенційний і реальний суверенітет народу. Потенційний суверенітет має практично будь-який етнос незалежн о від існування своєї державності, а також від того, чи сформувався він в історичну спільність «народ», визнаний іншими державами й націями, чи ні. Реальний суверенітет — це втілення вжи ття суверенних прав народу, його волі йти таким шляхом, який він вважає найкращим.

Сутність повновладдя народу України виявляється в таких визначальних засадах народовладдя:

організаційно-політичних (концентрованим виразом народовладдя в цьому аспекті є політичний плюралізм — багатопартійність, різноманітність форм волевиявлення тощо);

економічних (економічний плюралізм є основою розвитку матеріального стану суспільства; він передбачає свободу підприємництва, різноманітність форм власності);

соціальних (їх характер і зміст визначаються економічними умовами існування суспільства; вони знаходять предметне втілення в поділі суспільства на класи, суспільні групи відповідно до місця, яке вони займають. Гуманна організація суспільства — це справа самих людей; вона ґрунтується на усталених принципах, визначальним з яких є пріоритет загальнолюдських цінностей);

ідеологічних (сукупності таких уявлень, світоглядних думок, ідей, які визначаються умовами життєдіяльності суспільства та становлять духовні цінності народу);

морально-етичних (суспільна влада має духовне, вольове, інтелектуальне наповнення);

соціально-психологічних (зумовлені характером психіки та свідомості людини).

Влада — необхідний спосіб організації суспільства, процесів, що відбуваються в ньому. Найбільш універсальною організацією влади в суспільстві є держава. Ось чому об’єктом конституційного регулювання є формування держави, її функціонування, розвиток, а також відносини, що опосередковують ці процеси та пов’язані з такими аспектами:

формою державного правління;

формою державного устрою (тим, як організована держава, які зв’язки існують між центром та іншими управлінськими, зокрема самоврядними, структурами);

політичним режимом, під яким звичайно розуміють спосіб здійснення державної влади (від нього залежить, чи є держава демократичною, правовою);

встановленням і використанням символів держави — прапора, герба, гімну, столиці;

територіальною організацією.

Основними засадами функціонування держави є гуманізм, демократія, розподіл влад, котрий виражається в механізмі противаг, взаємного контролю гілок влади, їх урівноваженості.

Характер зв’язків між державою та конкретною особою визначають такі відносини:

громадянства, під якими зазвичай розуміють постійний правовий зв’язок між особою та державою, що надає людині відповідні права й покладає на неї певні обов’язки;

фундаментальних прав громадян України: економічних, політичних, соціальних, культурних, екологічних;

гарантій реалізації прав і свобод;

що випливають із факту відповідальності держави перед особою та навпаки.

Таким чином, конституційне право України є одним із найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу України в політичній, економічній і соціально-культурній сферах його життєдіяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільних відносин, що складають основи повновладдя народу України. Це виняткова прерогатива конституційного права.