Святослав Караванський - До зір крізь терня, або хочу бути редактором

Зацитую ще й філософа, який міркує про поезію: “Тут почуєш… відгомін… і задушевного слова О. Олеся… і тремтливого й водночас глибоко рефлектуючогоЛесиного…”. Чи на місці тут слово рефлектуючий?Таж ідеться про поезію, а не про фізику. Бо, що значить слово рефлектувати?Щодо світла, то це віддзеркалювати,щодо звуків – відлунювати,а ще відоме лише науковцям – аналізувати свій психічний стан.Це останнє поети висловлюють образно (хоч, може, й не зовсім науково точно) – пропускати крізь серце.То чом би й не вжити цей термін у тексті про поезію? Спробую: “Тут почуєш… відгомін… і задушевного слова О. Олеся… і тремтливого й водночас пропущеного крізь серцеЛесиного…”.

Як?

У тексті про психіятрію я натрапив на термін млявотриваюча шизофренія.Що воно за термін? Це так “по-повстяному” перекладено російське вялотекущая шизофрения.Такі українізовані російські терміни аж ніяк не збагачують нашої мови. Мова, що “розвивається”, копіюючи іншу мову без огляду на збереження своєї оригінальности у виразових засобах, навряд чи матиме майбутнє. У нас мають поширення такі вирази: гострий на язик, меткий на вигадки, скорий на зальоти.Чи ж не варто піти за цим зразком, і назвати вищезгадану хворобу млява на прояви шизофренія?

У ЗМІ України в наслідок двомовности й за браком широкого україномовного середовища витворилось таке собі ЗМІйне койне, де замість української лексики “править бал” суміш Божого дару з яєшнею: лексика, здерта з мови “старшого брата”. На сьогодні це койне є ворогом № 1 української мови, бо воно її карикатуризує.

Пише критик “…читачеві запропоновано… отримати задоволенняперед неминучим злом”. Українці отримуютьгроші, а задоволення,так само, як користьта успіх – мають.Цитую УРС АН УССР: мати користь– иметь (получать,извлекать) пользу.Російське получил пользу и удовольствиепо-нашому = мав користь і задоволення.Якби росіяни не имели,а получали успех,то ЗМІ не завагалися б отримуватиі успіх.

Щождо ляпасів, стусанів, запотиличників, бебехів,то їх по-нашому не отримують,а дістають.Цитую: “Хай ще дістаєвін… від матері запотиличника,але має і… шану…” (О. Гончар). Так само наші горе-зальотники дістають,а не отримують по пиці, (в пику, в лицетощо). Дієслово діставати“задіяно” й коли йдеться про інформацію, назви, відповідьі т. д.: “Крейсер діставназву Олег”. Декому ці речі вищі від зрозуміння, тому й читаємо такі перли: “…феномен отримавназву глобалізації…”, “…отримативідповідь неможливо”.

Наше слово доробок– те, що зроблене, створене – не мало аналога в російській мові. Але мови розвиваються, тож і росіяни здобулися на слово наработказ подібним до доробкузначенням. Цей факт дивним дивом відбився і на нашому мовному просторі. З’явилося нове слово наробок.Говорить поетеса: “Я вдячна… В.О. …, який узявся видати мою збірочку як наробоксвоєї землячки…”. Тут слово наробококо-в-око те саме, що й доробок.Чому ж така зміна? Бачте, доробокдекому звучить патріярхально, по-хуторянському, а наробок– престижно, бо копіює наработку.Ще дехто йде далі й українізує наработку:“…культури… неевропейського походження… погано витлумачуються з залученням лише європейських напрацювань”.Чи ж так уже тут потрібен новотвір (до речі не дуже зграбний) напрацювання,коли можна легше і краще сказати “із залученням лише європейського доробку”? Напрацювання (наработки)у множині, - це те саме, що доробоку однині.

Пише публіцист “…тепер таких контор розвелося видимо-невидимо”.Сказати, що видимо-невидимонеукраїнське слово не можна. Але воно вже терте-перетерте і на язиках і на папері! Я навів лише три можливих заміни цього слова. А їх є більше: як зірок на небі, як маку, як сарани, як черви, як піску морського, як сміття, хоч греблю гати(теж заяложений зворот). Якби на мене, я б сказав так: “…тепер таких контор розвелося як мурашви”.