Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Що ж до самого етноніма таври , то значення його намагалися з'ясувати ще античні автори, наприклад, Стефан Візантійський у VI ст. Він каже, що в Тавриці бог Озіріс запріг биків, зорав землю, i від цієї саме пари биків дістав ім'я народ — таври . І що саме з цим божеством пов'язана давня назва Таврида, Таврика , оскільки священною твариною Озіріса був бик, грецькою — таврос . Діодор Сицілійський і собі мовить, що золоте руно стерегли таври та їхні вогнедишні бики. Принагідно нагадаємо, що античні автори індійського Шіву ототожнюють з Діонісом, тобто Озірісом.

Якраз у Тавриді, за легендами, Озіріс, тотожний Діонісовi, навчив людей виноградарства й землеробства. З таврами й Таврикою пов'язується богиня Артеміда, що мала епітет Тавропола . Саме вона перенесла до таврів юну Іфігенію, донь<31>ку мікенського царя Агамемнона, де та стала жрицею в таврійському храмі Діви- Артеміди. Від руки Іфігенії мало не гине її рідний брат Орест, що прибув потай викрасти статую Артеміди і був схоплений сторожею. Сестра рятує брата, і обоє, разом із статуєю богині, повертаються до Греції. Там Іфігенія і далі служить Артеміді, але вже в грецькому храмі.

Кримські таври поклонялися Діві-Артеміді, що має всі архаїчні риси матері-корови. На теракотовій пластинці, знайденій 1946 р. у Херсонесi (біля Севастополя), зображено жінку з головою корови. Там же знайдено монети із зображенням на одному боці богині Діви, захисниці й покровительки Херсонесу, а на другому — бика.

Грецькі міфи самі відзначають, що Діву-Артеміду до Греції було викрадено саме з Криму, що зробив це Орест, брат Іфігенії. З чого випливає, що Діва-Артеміда в Криму автохтонна, що її храм і жертовник споконвіку були тут. Бо й справдi, навіщо було б переносити призначену для пожертви Іфігенію аж у Крим, якби батьківщина Артеміди була десь ближче до Греціі. Інші міфи мовлять, що Артеміда народилася в Греції випадково, бо матері її Лато (наша Лада) випало народити її в Делосі саме тоді, коли вона йшла зі своїх північних країв, Гіпербореї. А саме в Гіпербореї був особливо поширений культ Артеміди, як і Аполлона, її брата. Гіперборейці ж жили на північ від Чорного моря, тобто і на території сучасної України.

Усіма своїми характеристиками таврська Діва-Артеміда узгоджується з індійською Деві — «Богинею», жіночою іпостассю Шіви-Рудри, верховного божества, тотожного слов'янському Родові. Античні автори знають Шіву пiд іменем Діоніс , а Шіва нерозривно пов'язаний з білим або сивим биком. Емблема його — бик, він сидить на бикові, він сам — бик, тоді як його дружина ототожнюється з коровою. А що наші предки поклонялися цим божествам, засвідчують численні факти. Зокрема, написи з іменами Шіви знайдено в Одесі та Білгород-Дністровському — вони датуються ІІ-ІІІ ст. Поклоніння Діві-Артеміді відбилося в таких назвах по всій Україні, як Дівка, Дівуха, Дівиця, Дівошин, Дівчий, Дівоча , а особливо в Криму: Парфеніт, Парфеній, Німфей, Діа, Киз-Куле, Киз-Таш, Киз-Кермен, Киз-Аул тощо. Святилища таврської Діви, як і індйської Деві, розташовувалися на узвишшях і стрімчаках, що й собі відбилося в топонімії України, де маємо численні Дівочі та Дівич-гори , наприклад, у Трипіллі, Каневі, Сахнівці. Загадкова Мокоша, єдине жіноче божество в язичницькому пантеоні Володимира — це та ж індійська Махеші «Велика богиня», дружина Шіви, який під іменем Влес стояв на березі Почайни.

Одним із численних імен Шіви, два з яких знайдено в Україні на <32> вапнякових стелах, є Вріш , що на санскриті означає «Бик». Саме це ім'я відповідає імені слов'янського божества — Влес-Велес Обидва імені етимологічно тотожні, мають спільне походження й однакове значення. Тобто й на цьому рівні виявляється тотожність індійського Шіви-Вріша й слов'янського Влеса-Велеса. Обидва божества — «скотії» боги в своїх міфологіях і значення їхніх імен як «Бик» найкраще відповідає їхньому статусу. І,отже, маємо третє ім'я Шіви, засвідчене на терені України. З іменем Велес — «Бик» споріднене й ім'я християнського покровителя худоби — святого Власа, Власія — власне, християнство тут і запозичило це ім'я у язичницького Влеса. Компонент Вріш — наявний у деяких епітетах Шіви, таких як Врішапаті — «Бик-Владика», «Бик-Володар», Врішадгвараджа — «Бикостяжний» (на стягу Шіви зображено бика), Врішанка — «Бикосимвольний» (символ його — бик), Врішавахана — «Биковозний» (його возить бик), Врішабгагаті — «Бикоїздний» (він їздить на бикові), а також Врішанчан, Врішапарван, Врішакапі, Врішаяна тощо.