Зиґмунд Фройд - Тлумачення снів

Ясно, що переконання Роберта, буцімто призначення снів полягає у розвантаженні нашої пам’яті від незначних вражень дня, не можна визнати правильним, якщо у снах нерідко спливають байдужі спогади нашого дитинства – інакше з цього слід би зробити висновок, що сни вкрай недосконало виконують свою функцію ( прим. авт.).

Як я вже згадував у післямові до першого розділу, Герман Свобода (Swoboda, 1904) надає великого значення відкритим Вільгельмом Флісом біоритмам, що становлять інтервал у двадцять три дні і двадцять вісім у сфері душевної діяльності, і стверджує, що ці періоди відіграють вирішальну роль щодо появи у снах тих чи інших елементів. Правильність такого твердження не позначилась би істотно на тлумаченні снів, але відкрила б нове джерело походження матеріалу. Нещодавно я проаналізував власні сни з метою справдження цього аспекту «теорії періодів», відібравши для цього такі елементи наповнення снів, час появи яких у житті можна було визначити точно.

I. Сон з 1 на 2 жовтня 1910 року.

(Уривок)… Я десь в Італії. Ми з моїми трьома дочками в антикварній крамничці, і вони, сидячи у мене на колінах, показують мені дрібні коштовності. На одну з пам’яток я кажу: «А оце я вам подарував». Я чітко бачу перед собою невеличкий барельєф, у якому пізнаю профіль Савонароли.

Коли я востаннє бачив портрет Савонароли? Згідно з моїм нотатником, 4 та 5 вересня я був у Флоренції, де мені закортіло показати своєму супутникові медальйон з рисами обличчя фанатичного ченця на площі Синьйорії, на місці, де його спалили. Від моменту цього враження до його відтворення уві сні минуло 27 + 1 днів – «жіночий період» за Флісом. Та висновок підважується тим фактом, що напередодні самого сну мене відвідав колега (вперше після мого повернення), якому я від давнього часу дав прізвисько Раббі Савонарола. Він привіз до мене пацієнта, покаліченого в аварії Понтеббського експреса, яким я сам подорожував тиждень тому, що змусило мене пригадати недавню мандрівку Італією. Тож поява уві сні «Савонароли» пояснюється візитом колеги напередодні сну, а 28-денний інтервал втрачає своє переважне значення.

II. Сон з 10 на 11 жовтня.

Я працюю в університетській хімічній лабораторії. Гофрат Л. («гофрат», висока посада, «радник двору». – Прим. пер.) запрошує мені піти з ним кудись і простує переді мною коридором, тримаючи у піднесеній руці лампу чи щось на кшталт і проникливо (чи пронизливо?) вдивляючись вдалину; у нього дивна постава з витягнутою шиєю. Ми виходимо на велику площу… (Решта забулася).

У цьому сні найнезвичніше те, як радник Л. тримає лампу (або лупу), уп’явшись очима кудись вдалину. Л. я не бачив багато років, але розумію, що він тільки заміняє собою іншу, видатнішу постать – Архімеда, пам’ятник якому стоїть коло фонтану Артеміди у Сиракузах саме в такій позі з лупою, з поглядом, спрямованим на римське військо, що обложило місто. Коли я вперше (чи востаннє) раз побачив цю статую? Згідно з моїми нотатками, я побував у Сиракузах 17 вересня ввечері, і, таким чином, до сну справді минуло 13 + 10 = 23 дня – «чоловічий період» за Флісом.

Як на лихо, детальніший аналіз цього сну так само підважує роль визначеного інтервалу. Приводом до сну стало отримане напередодні сну повідомлення, що клініка, в аудиторії якої я читаю свої лекції, переїжджає в інше місце. Нове приміщення мені геть не подобалося, і я подумав, це все одно, що не мати взагалі жодної аудиторії; відтак я полинув думками до початку своєї професорської діяльності, коли я справді не мав жодної аудиторії, а мої намагання здобути приміщення наштовхувалися на неприхильність високоповажних гофратів і професорів. Я звернувся тоді до Л., який на той час перебував на посаді декана і якого я вважав дружньо до мене налаштованим. Він обіцяв допомогти, але не дотримав обіцянки. У моєму сні він – Архімед, який дає мені ποῦ στῶ (грець. «точка опори» – власне, відкриття Архімеда. – Прим. пер.) і веде мене до нового приміщення. Тлумачення показує, що у сні не бракує мотивів помсти й власної гідності. В будь-якому разі, без цього приводу мені навряд чи приснився б тієї ночі Архімед; і я не знаю, чи сильні й ще свіжі враження від сиракузького пам’ятника не відбились би уві сні через інший проміжок часу.

III. Сон з 2 на 3 жовтня 1910 року.

(Уривок)… Мені сниться, що професор Озер особисто добирає для мене дієту, яка має заспокійливо подіяти на мене… (Решта забулася).

Такий сон був реакцією на розлад травлення того дня. Я розважував, чи не звернутися до кого-небудь з колег по призначення мені дієти. Уві сні я обираю для цього померлого влітку Озера через те, що недавно (1 жовтня) помер інший університетський викладач, якого я надзвичайно поважав. То коли помер Озер? І коли я дізнався про його смерть? Згідно з некрологом у газетах, він помер 22-го серпня; та, оскілки я на той час перебував у Голландії, куди мені регулярно надсилали віденські газети, я прочитав звістку про його смерть 24 або 25 серпня. Проміжок цей не відповідає жодному біологічному періоду, становлячи (7 + 30 + 2) 39 або навіть 40 днів. Я не пригадую, щоб за весь цей час я говорив чи бодай думав про Озера.