Зиґмунд Фройд - Тлумачення снів

«Деякі з наших схильностей, які ми вважали, від якогось часу, придушеними і згаслими, прокидаються; давно поховані пристрасті оживають; речі й люди, про яких ми вже й не згадували, постають перед нами» ( іт.).

«Наші схильності, ось що заявляє про себе і змушує нас діяти, а наша совість нас не стримує, хоча іноді застерігає нас. Я маю свої вади і ганебні схильності; коли не сплю, я намагаюся боротися з ними і часто не піддаюся їм. Але у своїх снах я завжди їм поступаюся, чи, точніше, я дію за їхніми імпульсами, без страху і каяття… Очевидно, що видіння, які розгортаються переді мною і які складаються у сни, викликані стимулами, що я їх відчуваю, і що їх не намагається придушувати моя сонна воля» ( фр.).

«У сновидіннях людина відкриває себе в усій наготі й первісній нікчемності. Щойно вона припиняє виявляти свою волю, людина стає іграшкою всіх пристрастей, від яких у притомному стані нас боронить совість, гідність, страх» ( фр.).

«У снах розкривається насамперед людина інстинктів… Людина у снах повертається, так би мовити, до природного стану; що менш набуті уявлення проникли у її розум, то більший вплив мають на неї уві сні нахили, розбіжні з такими уявленнями» (фр.).

В оригіналі körperlichen , букв. «тілесний» ( прим. пер.).

Ідеться про слова Мефістофеля з 3 дії 1 част. «Фауста» Гете (пер. М. Лукаша): «І скрізь таке, хоч бийся в груди – // В землі, в воді, в повітрі, – всюди // Мільйони родяться життів, // В теплі і в холоді, в сирому і в сухому…» ( прим. пер.).

«Якщо вони бували по-справжньому закоханими, то майже ніколи не снилися одне одному до весілля чи впродовж медового місяця; і якщо їм снилося кохання, це бувало через невірність з якою-небудь байдужою їм чи неприємною особою» ( фр.).

«все одно, що стиснені пружини» (фр.).

Подібну ідею висловлює А. Франс у «Червоних лілеях»: «Ce que nous voyons la nuit, ce sont les restes malheureux de ce que nous avons négligé dans la veille. Le rêve est souvent la revanche des choses qu’on méprise ou le reproche des êtres abandonnés» [Те, що ми бачимо вночі, є мізерним залишком того, чим ми знехтували вдень. Сни часто бувають відплатою зневажених або докором покинутих нами речей] (прим. авт. у вид. з 1909).

«В цілому, сни породжує мандрівна думка – безцільна і некерована, що послідовно чіпляється за спогади, які зберегли достатньо сили, щоб перепинити її мимохідь. Вона встановлює між ними зв’язок, іноді слабкий і невиразний, іноді міцніший і тісніший, в залежності від того, наскільки на цю мить пригнічена сном поточна активність мозку» ( фр.).

Novalis, «Heinrich von Ofterdingen» (1802), част. I, розділ 1 ( прим. пер.).

Серед новітніх авторів, що звернулися до цієї теми – Féré [1887], Ideler [1862], Lasègue [1881], Pichon [1896], Régis [1894], Vespa [1897], Giessler [1888, etc.], Kazowsky [1901], Pachantoni [1909], etc. ( прим. авт. З вид. 1914).

«істинною визначальною причиною безумства» ( фр.).

«Вчені не допитливі» ( фр.).

H. Swoboda, Die Perioden des menschlichen Organismus, 1904 ( прим. авт.).

Пор. з моєю статтею про Джозефа Поппера-Лінкеуса і теорії снів, 1923 р. ( прим. авт. у вид. з 1930).

У новелі В. Йєнсена «Ґрадіва» я зустрів кілька штучних снів, надзвичайно вміло скомпонованих і доступних для тлумачення – так, ніби вони були не вигадані письменником, а приснилися реальній особі. У відповідь на мій запит письменник запевнив, що моє вчення йому незнайоме. Я використав цю відповідність свого дослідження з творчістю письменника як доказ правильності мого аналізу сновидінь (див. мою брошуру «Маячня і сни у “Ґрадіві” В. Йєнсена», перше видання у Schriften zur angewandten Seelenkunde, редаговане мною, 1906) ( прим. авт. у вид. з 1909).

На думку Аристотеля (De divinatione per somnum), найкращим тлумачем снів є той, хто найкраще вловлює подібності; бо образи сновидіння, подібно до відображень у воді, спотворені рухом, і найуспішніший той тлумач, який розпізнає істину у спотвореному образі (Büchsenschütz, 1868, стор. 65), ( прим. авт. у вид. з 1914).

Артемідор з Далдіса, що народився, ймовірно, на початку другого століття н. е., залишив нам найповніше і найретельніше у греко-римському світі дослідження з тлумачення сновидінь. Як зазначає Теодор Ґомперц (Theodor Gomperz, 1866), він обґрунтовував тлумачення сновидінь на спостереженні й досвіді і строго відмежовував своє мистецтво від інших, оманливих методів. За Ґомперцом, принцип його мистецтва той самий, що у магії, а саме – асоціативний. Елемент сну означає те, що цей образ викликає в уяві – в уяві інтерпретатора, слід наголосити. Неподоланним джерелом невизначеності й непевності є та обставина, що один і той самий елемент сну може асоціюватися з різними речами у різних інтерпретаторів. Техніка, яку я змальовую у цій книжці, відрізняється від античної техніки за однією істотною ознакою – вона перекладає завдання тлумачення сну на його суб’єкта. Недавні повідомлення місіонера отця Тфінкджі (Anthropos, 1913) показують, що сучасні інтерпретатори снів на Сході теж надають великого значення співучасті сновидця. Ось що він пише про тлумачів сну серед арабів Дворіччя: «Pour interprêter exactement un songe, les oniromanciens les plus habiles s’informent de ceux qui les consultent de toutes les circonstances qu’ils regardent nécessaires pour la bonne explication… En un mot, nos oniromanciens ne laissent aucune circonstance leur échapper et ne donnent l’interprétation désirée avant d’avoir parfaitement saisi et reçu toutes les interrogations désirables». [Фр. – «Щоб точно витлумачити сенс, найбільш вправні оніроманти детально розпитують того, хто звертається до них, про всі подробиці, необхідні для гарного пояснення… Вони відмовляються надавати тлумачення, доки не отримають відповіді на всі свої питання»]. Серед цих питань завжди є такі, що з’ясовують детальні відомості про близьких родичів (батьки, дружина, діти), а також типова формула: Habuistine in hac nocte copulam conjugalem ante vel post somnium? [Лат. – «У вас був статевий зв’язок з подружжям до чи після сну?»] «L’idée dominante dans l’interprétation des songes consiste à expliquer le rêve par son opposée». [Фр. – «Головна ідея тлумачення сну полягає у його поясненні від протилежного»] ( прим. авт. у вид. з 1914).