Пол Клейнман - Психологія 101 - Факти, теорія, статистика, тести й таке інше

З огляду на те що людина завжди бачить лише верхівку айсберга, несвідоме є великим та неосяжним і складається з прихованих, недоступних шарів особистості. У несвідомому можна знайти страхи, аморальні потяги, ганебний досвід, еґоїстичні потреби, ірраціональні бажання та неприйнятні сексуальні забаганки. На цій ділянці живе Воно. Еґо не прив’язане до конкретної частини айсберга, бо його можна знайти всюди – у свідомому, передсвідомому і несвідомому.

Вплив Зіґмунда Фройда на розвиток психології та психіатрії – беззаперечний. Його ідеї кардинально змінили погляди людства на особистість, сексуальність, пам’ять і психотерапію. Відтоді як Фройд заявив про себе як про визначного дослідника людської психології, минуло століття, а він досі лишається, напевно, найвідомішим психологом серед широкого загалу.

Анна Фройд народилася 3 грудня 1895 року у Відні (Австрія). Вона була наймолодшою з шести дітей Зіґмунда Фройда. Попри брак близькості з братами, сестрами і матір’ю, Анна мала особливий зв’язок із батьком. Вона доходила науки в приватній школі, де, щоправда, на її думку, нічого не навчилася. Її головною освітою було перебування в колі друзів і колег батька.

Після школи Анна Фройд перекладала батькові книжки німецькою та працювала вчителькою в початковій школі. Саме тоді Анна зацікавилася психотерапією дітей. 1918 року Анна захворіла на туберкульоз і мусила полишити вчителювання. У цей непростий період вона почала розповідати батькові про свої сни. Слухаючи його аналіз, вона серйозно зацікавилася батьковою професією й вирішила теж зайнятися психоаналізом. Анна Фройд погоджувалася з більшістю основних ідей батька, проте менше цікавилася структурою підсвідомості. Вона зосередилася на вивченні Еґо, а також динаміки й мотивів психіки людини. Зрештою 1936 року вона опублікувала новаторську книжку «Еґо й захисні механізми».

Анна Фройд прославилася як засновниця дитячого психоаналізу, що суттєво розширив погляд на дитячу психологію. До того ж вона розробила різноманітні методи лікування дітей. 1923 року, так і не здобувши вищої освіти, Фройд започаткувала у Відні власну практику в галузі дитячого психоаналізу та очолила Віденське психоаналітичне товариство.

1938 року внаслідок вторгнення нацистів вона втекла з країни: уся сім’я перебралася до Англії. 1941 року разом із Дороті Берлінґем та Гелен Росс вона заснувала в Гемпстеді воєнні дитячі ясла, що слугували сирітським будинком і пропонували психоаналітичну програму для бездомних дітей. На основі роботи в яслах Фройд написала три книжки: «Маленькі діти у часи війни» (1942), «Діти без сім’ї» і «Війна і діти» (1943). 1945 року ясла було закрито, і Фройд створила в Гемпстеді курси дитячої психотерапії та клініку, де посіла місце директора. Цим вона трудилася до самої смерті. Анна Фройд померла 1982 року, лишивши по собі неабияку спадщину для науки, у якій її перевершив хіба що батько з його колосальним внеском та кілька психологів.

По-справжньому оцінити внесок Анни Фройд у розвиток поняття захисних механізмів можна, лише врахувавши роботу її батька. Зіґмунд Фройд описав деякі захисні механізми, що використовує Еґо у разі виникнення конфліктів із Воно та Супер-Еґо. Він стверджував, що зменшення напруження – головний стимул для більшості людей і що таке напруження переважно спричинюється тривожністю. Він розрізняв три різновиди тривожності.

1. Тривожність перед реальністю– страх перед реальним світом, подіями, що можуть статися. Наприклад, коли людина, опинившись поруч із загрозливим на вигляд собакою, боїться, що тварина її вкусить. Найкращий спосіб зменшити напруження у зв’язку з тривожністю перед реальністю – це уникнення відповідних ситуацій.

2. Невротична тривожність– несвідомий страх перед втратою контролю над пориваннями Воно, що може взяти гору та призвести до покарання.

3. Моральна тривожність– страх перед порушенням моральних принципів і цінностей, що призводить до виникнення почуття провини й сорому. Джерелом такої тривожності є Супер-Еґо.

На переконання Зіґмунда Фройда, у разі виникнення тривожності захисні механізми допомагають подолати тривожне відчуття і вберегти від реальності Еґо, Воно і Супер-Еґо. Він стверджував, що людина нерідко використовує такі механізми для викривлення реальності та зловживає ними, щоб уникнути проблеми. Тому важливо зрозуміти й проаналізувати захисні механізми, щоб людина могла позбутися тривожності здоровішим шляхом.