Пол Клейнман - Психологія 101 - Факти, теорія, статистика, тести й таке інше

Найвідоміші праці Фройда були опубліковані одна по одній: упродовж п’яти років він написав п’ять книжок, які впливали на розвиток психології протягом наступних десятиліть. 1900 року вийшла книжка «Тлумачення снів», у якій він познайомив світ з ідеєю про несвідоме; 1901 року – «Психопатологія повсякденного життя», у якій він розглянув теорію про обмовки (пізніше їх назвали «фройдівськими обмовками») як багатозначні коментарі, що виводять на поверхню «динамічне несвідоме»; 1905 року – «Три нариси з теорії сексуальності», де серед іншого писав про славнозвісний тепер Едіпів комплекс. Славетний науковець привертав до себе небажану увагу, коли 1933 року в Німеччині прийшов до влади нацистський режим. Нацисти почали спалювати його книжки. 1938 року вони захопили Австрію і у Фройда конфіскували паспорт. Лише завдяки міжнародній славі й заступництву іноземців Фройду дозволили переїхати до Англії, де він прожив до самої смерті. Помер науковець 1939 року.

Фройдівська теорія психосексуального розвитку – одна з найвідоміших і найсуперечливіших у психології. Фройд уважав, що особистість людини переважно формується до шестирічного віку і, за умови успішного й послідовного проходження конкретних стадій, дитина виростає здоровою особистістю, тим часом в інших випадках особистість розвивається як нездорова.

На переконання Фройда, стадії психосексуального розвитку залежать від ерогенних зон (чутливі ділянки тіла, що викликають сексуальне задоволення, бажання і збудження). Дитина, яка не пройшла ту чи іншу стадію, зациклюється на відповідній ерогенній зоні. Така людина в дорослому віці має завищену або занижену потребу в задоволенні.

На цій стадії дитина зосереджується на оральних задоволеннях (смоктання), тому що вони створюють відчуття комфорту й довіри. Брак або надмірність задоволення на цій стадії призводить до формування «орального» типу особистості або розвитку зацикленості на оральних звичках у дорослому віці. Згідно з Фройдом, люди такого типу мають схильність до гризіння нігтів, куріння, пиятики, переїдання або легковірності й залежності від інших. Такі особи завжди будуть конформістами.

На цій стадії дитина зосереджена на сечовипусканні й дефекації. Вона отримує задоволення від контролю над цими процесами. На думку Фройда, успішне проходження цієї стадії залежить від схвалення й нагород від батьків під час привчання до туалету. Батьки, які дозволяють дитині відчути себе здібною та здатною до розвитку, формують талановиту й творчу особистість. Якщо батьки виявляють надмірну поблажливість, привчаючи дитину до туалету, формується анально-експульсивна особистість. Така дитина стане деструктивною, неохайною і марнотратною. Якщо батьки вдаються до надто суворого підходу або привчають дитину до туалету зарано, це може призвести до формування анально-утримувального типу особистості: схильності до перфекціонізму, чистоплюйства й одержимості контролем.

На цій стадії, за Фройдом, головними зонами задоволення стають геніталії. На основі цього було розвинено одну з найвідоміших теорій Фройда – Едіпів комплекс. На думку Фройда, на цій стадії в хлопчика виникає підсвідомий сексуальний потяг до матері та ставлення до батька як до суперника в боротьбі за її прихильність. У цей період хлопчик зазіхає на місце батька. До того ж у хлопчика розвивається комплекс кастрації, бо він бачить у батькові людину, яка намагається покарати його за Едіпові почуття. Однак замість боротьби з батьком хлопчик ідентифікує себе з ним, прагнучи опосередковано заволодіти матір’ю. На думку Фройда, зациклення на цій стадії може призводити до сексуальних відхилень та формування викривленої або слабкої сексуальної ідентичності.

1913 року Карл Юнґ запровадив термін «комплекс Електри» на позначення подібного ставлення дівчинки до батька. Однак Фройд не погодився із цією концепцією. На його переконання, дівчата відчувають «заздрість до пеніса» (обурення та невдоволення у зв’язку з тим, що дівчата воліли б мати пеніс).

На цій стадії сексуальний потяг згасає і сексуальна енергія дитини спрямовується на інший досвід – серед іншого, соціальна взаємодія та інтелектуальний розвиток. На цій стадії діти обирають партнерів для гри переважно серед представників власної статі і психосексуального розвитку або зациклення не відбувається.