Пол Клейнман - Психологія 101 - Факти, теорія, статистика, тести й таке інше

Найважливіші та найвпливовіші відкриття – концепція про оперантне обумовлення та камера оперантного обумовлення – Скіннер зробив саме в Гарварді. Дослідження, проведені Скіннером у Гарвардському університеті, досі лишаються найважливішими в галузі біхевіоризму. Декільком поколінням студентів пощастило вивчати теорію Скіннера з перших уст. Скіннер викладав у альма-матер до самої смерті: помер науковець 1990 року у віці вісімдесяти шести років.

Найважливішим науковим досягненням Скіннера Б. Ф. була розробка концепції оперантного обумовлення. Оперантне обумовлення передбачає засвоєння людиною поведінки в результаті системи нагород і покарань, асоційованих із такою поведінкою. Оперантне обумовлення поділяється на чотири різновиди.

1. Позитивне підкріплення: поведінка утверджується, зростає імовірність її повторення з огляду на дію позитивного спрямування.

2. Негативне підкріплення: поведінка утверджується в результаті уникнення або припинення дії негативного спрямування.

3. Покарання: засвоєна поведінка послаблюється, і зменшується ймовірність її повторення у зв’язку з негативною дією.

4. Гасіння: засвоєна поведінка послаблюється з огляду на брак дій позитивного або негативного спрямування.

Позитивне й негативне підкріплення утверджують певну поведінку, і виникає ймовірність її вироблення, а покарання й гасіння послаблюють утвердження певної поведінки.

Для вивчення оперантного обумовлення на практиці Скіннер провів дуже простий експеримент і вигадав камеру оперантного обумовлення, яку нині зазвичай називають камерою Скіннера.

Робота Б. Ф. Скіннера істотно вплинула на світову психологію та не лишилася непоміченою. Серед найважливіших відзнак Скіннера:

• національна наукова медаль США, вручена президентом Ліндоном Б. Джонсоном (1968);

• золота медаль Американської психологічної асоціації (1971);

• премія «Людина року» (1972);

• нагорода «За визначний внесок у психологію» (1990).

1. Для проведення експерименту голодного щура кладуть у коробку. Натиснувши на важіль усередині коробки, щур щоразу отримує їстівну нагороду (дія позитивного спрямування). Таким чином, його поведінка утверджується за рахунок позитивного підкріплення.

2. Потім щура кладуть у коробку і незначною мірою подразнюють його лапи електрошоковим пристроєм (дія негативного спрямування). Коли щур натискає на важіль, електрошокове подразнення припиняється. Лапи щура знову зазнають електрошоку, щур знову натискає на важіль, і подразнення припиняється. Під впливом електрошоку щур засвоює, що припинити неприємні відчуття можна за допомогою важеля. Ідеться про негативне підкріплення, адже щур засвоює поведінку за рахунок припинення дії негативного спрямування.

Камера Скіннера

3. Щура кладуть у коробку і незначною мірою подразнюють його лапи електрошоковим пристроєм (дія негативного спрямування), щоразу як він натискає на важіль. Звичка натискати на важіль послабиться з огляду на дію негативного спрямування. Це приклад покарання.

4. Щура кладуть у коробку і не дають ані їжі, ані електрошокового подразнення, коли він натискає на важіль. Щур не асоціює дію позитивного або негативного спрямування з натисканням на важіль, і засвоєна ним поведінка послаблюється. Це приклад гасіння.

1943 року вагітна дружина Скіннера попросила його змайструвати безпечну колиску для дитини. Винахідник Скіннер створив обгороджену органічним склом колиску з підігрівом, яку назвав «Няня для немовляти». Скіннер надіслав статтю про це в журнал Ladies’ Home Journal , де її надрукували під назвою «Дитина в коробці». На тлі популяризації теорії Скіннера про оперантне обумовлення поширилися чутки, ніби Скіннер випробовував експериментальну камеру оперантного обумовлення на власній дочці, що зрештою довело її до божевілля, і вона мало не вчинила самогубство. Однак насправді то були лише чутки.

Важливою складовою теорії про оперантне обумовлення є поняття режимів підкріплення. Те, як часто і коли відбувається підкріплення поведінки, може суттєво вплинути на її утвердження й рівень реагування. Мета позитивного й негативного підкріплення – утвердження поведінки та збільшення шансів на її повторення. Виділяють два різновиди режимів підкріплення.