Ви ніколи не навчитесь, не досягнете й не створите нічого вартісного, якщо не дозволите собі робити помилки. Усі успішні люди знають про це. Скажіть особі, котра досягла значних вершин у будь-якій сфері: «Я провалився. Хочу все кинути», – і вона відповість на це: «Ви збожеволіли?!» Герман Мелвілл, автор «Мобі Діка», пішов іще далі, стверджуючи: «Той, хто ніколи не зазнавав у чомусь невдачі… не може стати великим. Невдача – це справжнє випробування для величі». А ось уривок зі статті про альпініста Рояла Роббінса в журналі «Квест»:
«Мабуть, тривожно думати, що Роббінс, один із найвидатніших альпіністів сьогодення, може не втриматись і впасти – зрештою, якщо він може впасти, що тоді вже говорити про нас? Але причина такого падіння не має нічого спільного з браком здібностей. Роббінс падає, коли намагається зробити щось на межі власних можливостей, а сама його природа вимагає постійно розширювати ці межі. Він очікує падіння й готовий до нього» [50] James Salter, «Man Is His Own Star: Royal Robbins and the Art of Pure Ascent,» Quest, vol. II, no. 2, March-April 1978, p. 28. ( Прим. авт. )
.
Між провалом і підготовкою існує дивний і втішний зв’язок. Поширеною є думка про те, ніби, докладаючи максимальних зусиль для досягнення певної мети, ви можете зламатися в разі невдачі. Тому безпечніше не ризикувати всім. Це зовсім неправильно, усе геть навпаки. Якщо ви підготувалися до будь-яких форс-мажорів, але у вас усе одно нічого не вийшло, ви не будете почуватися так кепсько. Ви просто скажете: «Чорт! Я тричі молодець, бо дійсно старався», – і будете рухатися далі. Якщо викластися на всі сто, вам ніколи не будете справді погано . Можливо, ви розчаруєтесь, але не звинувачуватимете себе. Однак якщо ви не діяли з максимальною віддачею, то почуватиметеся жахливо. Адже ви ніколи не знатимете напевне, чи могли б зробити це краще, зате розумітимете, що могли зробити більше. Програєте ви чи переможете, стовідсоткові зусилля позбавлять вас мук сумління щодо своєї вправності та наполегливості.
Я не вірю в банальну фразу, що «чеснота – це сама по собі нагорода». Як на мене, нагородою за чесноту має бути принаймні шоколадне морозиво або краще – круїз на Багами. Чеснота – це таки важка праця, частенько пов’язана з незручностями. Так, результати втішають самі по собі – і суттєво. Але задоволення від досягнення – надто складна, доросла й непевна нагорода, яку ви можете пообіцяти наляканій дитині всередині вас. Їй потрібно з нетерпінням очікувати на щось простіше, надійніше й солодше, як-от льодяник на паличці після уколу. І можу побитися об заклад, ви ніколи не відмовлялися після цього від льодяника зі словами «Ні, дякую», тому що полегшення й гордості було досить! Ви брали всі ласощі, які могли отримати. І досі маєте це робити. Чим більше ви собі даєте, тим меншою буде нестача вітамінів у вашому організмі.
Існує не один, а два різновиди нагород, які повинні стати обов’язковим елементом вашої програми успіху.
Перший – це нагорода, яку ви заслужили. Ви маєте очікувати на неї в процесі роботи над якимось складним завданням і смакувати її потім. Це може бути велика порція вашої улюбленої страви або улюблена «модель ухиляння» – старий вестерн із Джоном Вейном, велика родинна сага в м’якій обкладинці, дорогий міжміський дзвінок. Ви можете помріяти про те, як лежите на пляжі найпрекраснішого острова в Карибському морі, або про життя, яке чекає на вас, коли ви досягнете мети. Це може бути день за містом, масаж із гарячою олією, нова пара сережок, ота вудочка для риболовлі або репродукція картини Пікассо, про яку ви так давно мріяли. Дозвольте собі маленьке марнотратство за маленькі кроки, велике – за великі та розгуляйтеся на всю губу, коли досягнете мети: цілий новий гардероб, або набір ключок для гольфу, або казкова відпустка. Такий вид нагороди робить ваш шлях приємним, а не спартанським і переконує, що вам не треба постійно йти вперед, до успіху, лише зціпивши зуби.
Другий вид нагород – це те, що ви повинні часто давати собі просто тому, що ви – це ви, і ви цього варті. Таким бонусом може стати будь-що: приготування для себе вишуканої страви, гаряча ванна, у якій можна довгенько поніжитись, купівля нової спортивної куртки, джазової платівки чи квитка до театру. Цей вид нагороди так само важливий для здоров’я вашого духу, як фізичні вправи – для здоров’я тіла. Ви маєте ставитися до себе як до людини вищого ґатунку незалежно від того, що ви зробили чи не зробили.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу