Якщо мушлі каурі були просто красиві і зручні, як для використання в підрахунках і для зберігання, то метали були не тільки привабливі, але і корисні самі по собі. Металам можна було надавати будь-яку форму, використовуючи їх як для виготовлення прикрас, так і для виробництва різних виробів і інструментів, чи то зброї.
■ Упродовж кількох століть мушлі каурі поруч із срібними арабськими дирхемами були в обігу на землях Русі. На фото – знахідка з поховання Х ст., дослідженого на Середньому Дніпрі. Експозиція Національного музею історії України.
Перевагою металів було те, що їх можна було легко ділити на частини, а потім знову переплавляти. До того ж, метали не боялися вогню і не псувалися від зберігання. Зберігати їх можна було практично вічно.
Навіть навчившись обробляти метали і, більш того, навіть створивши перші великі держави, люди ще довго навіть не здогадувалися про те, що з металів можна карбувати монети. Так, у Стародавньому Єгипті люди вже за три тисячі років до нашої ери (5 тисяч років тому!!!) вміли зводити величні храми і будувати величезні піраміди, вміли виготовляти пречудові вироби з міді, золота і срібла, але в якості грошей найчастіше застосовували зерно, а зливки металу тривалий час навіть не думали використовувати в якості грошей. Мірилом вартості металевих виробів у Стародавньому Египті була складність чи краса виробів та їх вага. Але довгий час нікому і на думку не спадало робити з металів монети.
Монети виникли лише через дві тисячі років після того, як були зведені перші піраміди, причому перші монети з’явилися аж ніяк не в Єгипті.
З поширенням видобутку міді та бронзи, а згодом срібла та золота роль еквівалента при обміні почали грати зливки металу або вироби певної ваги. У Херсонський області України археологи свого часу розкопали похованого під курганом стародавнього ливарника з повним набором інструментів, а головне – формами для зливків, зробленими з глини. Одна з них складалася з чотирьох секцій, в яких можна було отримати відразу чотири довгих бруска з округленими кутами. Коли визначили їх імовірну вагу, то виявилося, що вона близька до системи мір і ваг Стародавньої Месопотамії. Там зливки певної ваги використовували при торгових операціях – це відомо за письмовими документами. Дивним є те, що аналогічні стандарти досягли у ІІІ тис. до н. е. степів Північно-Західного Причорномор’я. Стандартними металевими брусками було набагато легше обмінюватися, аніж будь-якими іншими товарами.
■ Набір форм та льячок із поховання ливарника, датованого першою половиною ІІІ тис. до н. е. на Херсонщині (катакомбна культура, розкопки А. І. Кубишева. Археологічний музей НАН України).
Ідея створення металевих грошей прийшла людям не одразу. Одначе навчившись видобувати та обробляти метали, народи багатьох країн поступово стали використовувати метали як гроші. Причому метали виявилися настільки зручні для такого використання, що досить швидко витіснили більшість інших форм грошей.
Перші металеві гроші виглядали не так, як нинішні. Спочатку люди просто використовували як гроші шматочки металу. Потім почали вводити певні стандарти ваги для цих шматочків, щоб полегшувати підрахунки й обмін. А щоб легше було дотримати стандарти, стали надавати шматочкам металу певну форму. У різних землях ця форма могла бути дуже різноманітною. Так, на Русі у давнину використовували срібні злитки певної форми і ваги (близько 200 г) – гривні. Європейським аналогом гривні була марка срібла. Вагу і форму гривні, а також вміст у ній срібла визначав князь, що правив країною. Як саме виглядали ті давні гривні можна дізнатися, зайшовши в Національний музей історії України – деякі гривні збереглися до наших днів. Подібні зливки у ті часи були в обігу й у багатьох країнах Європи.
В інших країнах перші металеві гроші могли виглядати зовсім по-іншому. У ряді країн Азії і Африки в якості грошей використовували смужки або палички з золота, міді, срібла або заліза.
■ Срібні гривні – зливки срібла, що використовували в різних князівствах Київської Русі. Національний музей історії України.
Читать дальше