Володимир Дмитренко - Історія грошей

■ Денарій Владислава ІІ Ягайла (1386–1434), срібло.

Краківська гривня важила «лише» 196,26—201,86 г срібла, і, відповідно, грошей з неї «надрукувати» можна було менше – якщо не змінювати вагу монет. Отож краківська гривня відповідала 48 празьким грошам. Проте пересічні піддані королів та князів того часу у повсякденному житті мали справу з дрібнішими монетами – переважно з денаріями. Їх при королі Казимирі Великому з гривні карбували 768, а при Владиславі ІІ Ягайлі – вже 864. Свої денарії виготовляв у Вільні і великий князь Вітовт. А ще були шеляги (у західноєвропейській версії – шилінги), що відповідали третині гроша.

■ «Трояк» – монета номіналом три гроші Сигізмунда ІІІ, Краків, 1622 рік. Зверніть увагу на герб з левом на реверсі внизу, ліворуч.

Пересічному українцю початку ХХІ ст. досить складно було б зрозуміти буденні балачки про ціни на ринку, які мали місце ще якихось 600— 300 рр. тому десь у Львові та Києві або Чернігові. Коли натрапляємо на відомості або читаємо у художньому тексті про те, що якась річ коштувала (у XIV ст.), приміром, два скойця, то слід розуміти, що йдеться про чотири гроша. Це у 1918—1922 рр. у незалежній Литві в злотому було 100 скойців, а колись це була 1

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Цього невизнаного Римом гальського Доміціана аж ніяк не слід плутати з імператором Доміціаном, що правив усією Римською імперією з 81-го по 96 р. н. е.