12[єрихонські труби. — Після виходу іудеїв з єгипетського полону на своєму шляху в Палестину вони обложили місто Ієри-хон, але зруйнувати міцні укріплення не було можливості. Ієрихонські мури впали від священних труб, завдяки чому місто було взято.
XVI
1“І л і а д а”, “Одіссея”— давньогрецькі епічні поеми, що приписуються Гомеру.
2“К у б о к” Шиллера — очевидно, йдеться про баладу Шиллера “Кубок”.
33 е й д л і ц — можливо, мається на увазі австрійський письменник Цедліц Йозеф Крістіан (1790—1862).
4У л а н д Людвіг (1787—1862) — німецький поет, драматург, історик літератури.
5...п о р я д із “С и щ и к о м” і “Пещерою” Л е й х т-вейса та “Индейскими вождям и”... — Як видно, юнацька лектура В. Сосюри складалася переважно із пригодницьких творів, авторство яких встановити не вдалося.
XIX
1Р і д Томас Майн (1818—1883) — англійський письменник. Автор авантюрно-пригодницьких романів, в яких відображено життя і побут індіанців.
2Е м а р Постав (1818—1883) — французький письменник. Автор пригодницьких романів “Слідопит” (1858), “Пірати прерій” (1859) та ін.
3“ Вершник без голови”— пригодницький роман Т. М. Ріда.
XXI
1Нат Пінксртон — герой серії анонімних книг із оповіданнями про пригоди слідчого, які були створені, очевидно, як реклама американського “агентства розшуку Алана Мата Пінкертона і його синів”. Не дивлячись на низький літературний рівень цих книг, у дореволюційній Росії вони мали успіх і широке розповсюдження, особливо серед молоді.
2Н і л ь с е н Аста (1881 — 1972) — датська актриса, яка завоювала популярність у німому кіно.
3Максимов — очевидно, йдеться про актора театру і кіно Максимова (справжнє прізвище — Самусь) Володимира Васильовича (1880—1937), який знімався з 1911 р.
4Л і н д е р Макс (справжнє прізвище — Габріель Лев’єль; 1883— 1925) — французький кіноактор.
1Б є л и й Андрій (справжнє прізвище — Бугаєв Борис Миколайович; 1880—1934) — російський поет, теоретик символізму.
XXVI
1А п у х т і н Олексій Миколайович (1840—1893) — російський
поет.
2Н а д с о н Семен Якович (1862—1887) — російський поет.
XXVII
'Бальмонт Костянтин Дмитрович (1867—1942) — російський поет. Із 1920 р. перебував в еміграції.
2Сєверянин Ігор (справжнє прізвище — Лотарьов Ігор Васильович; 1887—1941) — російський поет. Із 1918 р. жив в Естонії.
XXVIII
1“Нива” — російський щотижневий журнал для сім’ї, що видавався в Петербурзі в 1870—1918 рр. і був одним із найпопулярніших у Росії. В 1894—1916 рр. виходили щомісячні літературні додатки до журналу; з 1891 р. безплатним додатком до “Ниви” видавались зібрання творів багатьох російських та зарубіжних письменників, що забезпечувало журналу великі тиражі і популярність.
2Ц е н з о р Дмитрій Михайлович (1877—1947) — російський поет. Свої твори друкував із 1894 р.,в 1905—1907 рр. — в нелегальній пресі.
3Ф о ф а н о в Костянтин Михайлович (1862—1911) — російський поет.
4Милый, милый, смешной дуралей! — рядок із вірша С. Єсеніна.
5Є с е н і н Сергій Олександрович (1895—1925) — російський поет. В. Сосюра переклав десять віршів С. Єсеніна (“Береза”, “Пороша”, “Жебрачка”, “Пісня про собаку” та ін.).
6...н е любив читати Толстого. — Очевидно, йдеться про твори Л. М. Толстого, що були складними для сприйняття юнаком
В. Сосюрою. Пізніше, і особливо в післявоєнний час і останні роки свого життя, поет по-новому перечитував класиків світової літератури,
і твори Л. М. Толстого викликали його захоплення.
XXX
'А німці вже захопили Харків. — Харків було зайнято німецькими військами у квітні 1918 р.
XXXI
1...г етьманська варта після розгону німцями Центральної Ради. — 29 квітня 1918 р. німецькі війська розігнали Центральну Раду, замінивши її урядом на чолі з колишнім царським генералом П. П. Скоропадським, правління якого у квітні— грудні 1918 р. увійшло в історію під назвою “гетьманщини”.
2О л е с ь Олександр (справжнє прізвище — Кандиба Олександр Іванович; 1878—1944) — український поет.
3В о р о н и й Микола Кіндратович (1871 — 1938) — український поет, театрознавець, перекладач.
XXXV
1...т римає фронт проти дончакіа.. — Йдеться про автономну Донську область, утворену заможним донським козацтвом.
2Кащенко Андріан Феофанович (літературні псевдоніми —
І. Тертишний, А. Будій; 1858—1921) — український письменник, в історичних повістях і романах якого висвітлено минуле України, зокрема історію козацтва.
3Ц у м вафен — до зброї (нім.).
Читать дальше