Люба Клименко - Вибрані хіти

Захотілося йому влаштувати для своїх френдів з дикого заходу незабутній уїкенд. І вона таки влаштувала його. Вони цей вікенд ніколи не забудуть. Даю гарантію!

Вона повезла їх у Карпати. Але не просто повезла, а повезла під час ожеледиці. За кермом старенького «жигулятка» була вона сама. Спершу два каубої пхали його на слизький крутий підйом, разом з Розалією Романівною, потім, відсапуючись, «милувалися» засніженими Карпатами, попиваючи з горла міцної української горілки з перцем, потім парилися у карпатській сауні й обтиралися карпатським снігом, також попиваючи горілочку з горла, потім у місцевій колибі жерли холестерольну жирну свининку, запиваючи її тим самим ураганним напоєм, а потім, після усього цього, вони поверталися назад, спускаючись тією самою крутою ожеледичною горою, на яку вранці пхали «жигулятко». І коли «жигулятко», яким керувало моє обожнюване свекрушище, на абсолютно лисих шинах почало неконтрольовано нестися униз, Джо Сміт одержав мікроінфаркт, Роджер Смерджак — мікроінсульт, а Розалія Романівна — лише додатковий заряд адреналіну. Після того «незабутнього уїкенду» два каубої поїхали геть на свій дикий захід і вже ніколи більше не озивалися, хоча, думаю, Рузю Бардзолєпу вони не забудуть нікада.

Маю підозри, що повернувшись із «дикого сходу» вони почали розробляти новий вид змагань з родео: коли з двох фірточок вискакують двоє коней з каубоями, а з середньої — бик з каугьорлою на собі, яка тримає ласо в руках. Каугьорла спершу закидає одне ласо на хеддера, а друге — на хілера, скидає обох з коней, зв'язує докупи два ласо і волочить однією рукою двох каубоїв по землі, паралельно тримаючись великою лівою рукою за упряж бика.

Цей вид змагань вони — я переконана — назвуть ім'ям бардзолєпої української каугьорли «Рузя».

Вам не дивно, що всі вищеописані мною мужчини належать до порівняно мирних типів тварин? Ні? А мені дивно. Невже вони, тобто чоловіки, всі такі білі та пухнасті? Відповідаю: не всі білі і не всі пухнасті. Є чорні та лисі.

Так що від птахів, комах і травоядних перейдімо до хижаків.

«Заздрісний, скупий, дріб'язковий, сварливий, кусючий, злісний, брехливий, пакосний, примітивний, ревнивий, нервовий, хвалькуватий, пихатий і при всьому тому зі „смазлівой мордашкой“! Убила б такого і зідрала б із нього шкіру!».

Якщо вам хочеться сказати такі слова про свого партнера, перед вами мужчина-норка.

Ну, що вам сказати з цього приводу, дорогі подруги по нещастю? Вам не позаздриш — це факт.

Але не варто відчаюватися! Безвихідних ситуацій у нашій практиці не існує! Випадок, звичайно, клінічний, але перш, ніж лікувати його або лікуватися від нього, треба поставити діагноз.

Ви полюбили його за шкурку — лискучу, презентабельну і дорогу. Так, чоловіки-норки мають привабливий зовнішній вигляд. Воші дуже стежать за собою, люблять гарно одягнутися, гарно причесатися, якісно харчуватися і відпочивати, мати дорогу машину або, принаймні, роз'їжджати на таксі.

І якщо вони на вас зазіхнули, то, швидше за все, вони мають до вас шкурний інтерес. Адже, щоб мати свою шкурку постійно лискучою, їм самим потрібно бути шкуродерами.

Вони заробляють гроші специфічним способом.

Чоловік-норка не створений для щоденної рутинної монотонної роботи. Праця в офісі з 8 до 5 або з 9 до 6 — це не для них. Вони не вміють (а точніше, вони не створені) служити. Вони глибоко страждають, аж до параноїдальності, коли повинні когось обслуговувати. І тому на роботах у сфері обслуговування вони, як зазвичай, довго не затримуються. А якщо таке й трапляється, то тільки у випадку, якщо там є високі чайові. Терміни «обідрати, як липку», «вирвати з м'ясом», «здерти», «поцупити» — це про них. Так вони компенсують свою психологічну травму від того, що мають комусь прислужувати.

Однак юристи, перекладачі, менеджери, журналісти, лікарі — це теж, по суті, сфера обслуговування, щоправда, ієрархічно вища. Норки часто працюють саме в ній, однак через свою манію величі, мізантропію, параноїдальний страх бути приниженим і хворобливу гордість поводять себе на тих посадах неадекватно. Вони вважають себе «пупом землі» і тому їм дозволено все. Через те і висока конфліктність у колективах, де працюють норки. І тому вони довго не затримуються на одному місці.

Мужчині-норці в кожній з професій відведена специфічна ніша. Якщо він журналіст, то представник «жовтої преси», який любить порпатися у брудній білизні; якщо він фотограф, то, як правило, папарацці, якщо він лікар, то здебільшого гінеколог-абортник, якщо політик, то це — придворний інтриган, якщо це чиновник, то заядлий хабарник, якщо це громадський діяч, то це руйнівник старого, але не творець нового і теде і тепе.