Акція-51, Останні Свідки 1951

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши усі письмові докази, надані суду, суд приходить до висновку про те, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до п.11 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» зі змінами станом на 2 жовтня 2003 р. - учасниками війни вважаються особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з територій інших країн.

Згідно з протоколом до Угоди між СРСР і Польською республікою від 15 лютого 1951 р. про обмін ділянками державних територій, згідно з яким СРСР поступається Польській Республіці на умовах взаємного обміну частинами державної території Нижньо-устріцького (району) Дрогобицької області та яким передбачено переселення населення з обмінюваних територій, передача обмінюваних частин та відселення населення повинні бути закінчені кожною стороною не пізніше 6 місяців від дня вступу з силу Договору (Відомості Верховної Ради СРСР, 1951, №23). Польською Республікою зазначений договір ратифікований 28 травня 1951 p., СРСР ратифікував цей Договір 31 травня 1951 р.

Таким чином, з 31 травня 1951 р. територія с.Скородне Ни-жньоустріцького району Дрогобицької області стала польською державною територією і переселення населення повинно було відбутися протягом 6 місяців з цього часу, оскільки, як видно з переселенського квитка №78 451 Броди Петра Гнатовича (батька заявника), свідоцтва про народження Броди Василя Петровича 1938 р.н., сім'я скаржника разом з родиною Сула переселена з території Ни'жньоустріцького району Республіки Польща до колгоспу «Заповіт Ілліча» Кривоозерського району Одеської області 27 липня 1951 p., тобто після ратифікації зазначеного вище Договору.

Тобто скаржник є саме такою особою, на яку поширюється дія п.11 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки він був переселений з території іншої країни (Польської Республіки) на територію України (Кривоозерський район Одеської області) після 9 вересня 1944 року (27 липня 1951 р.)

Суд приходить до висновку про те, що Управління праці та соціального захисту населення неправомірно відмовило в наданні Броді В.П. статусу учасника війни, не дослідивши усіх обставин справи, а тому скаргу Броди В.П. слід визнати обґрунтованою, а дії Управління праці та соціального захисту населення неправомірними і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення видати Броді В.П. посвідчення учасника війни.

Керуючись ст. ст. 15, 15-1, 62, 202, 202-1, 203, 248-7 ЦПК України, суд

вирішив:

Скаргу Броди Василя Петровича визнати обґрунтованою. Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Кривоозерської районної держадміністрації у видачі посвідчення учасника війни Броді Василю Петровичу і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації видати посвідчення учасника війни Броді Василю Петровичу 2 січня 1938 року народження.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.

Суддя Кривоозерського

районного суду А.П.Кондрачук

Рішення вступило в законну силу 14 жовтня 2004 року.

Зав. секретаріатом

Звернення голови Івано-Франківського обласного громадського товариства «Бойківщина» до народного депутата України Романа Зварича у справі поновлення пільг виселеним 1951 р. з території Польщі, 2004

Народному депутатові України Зваричу P.M.

від Івано-Франківського обласного громадського товариства «Бойківщина» Про надання статусу зетеранів війни виселеним 1951 р.

Шановний Романе Михайловичу!

З 1 січня 2004 р. набраз чинності Закон України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно з зазначеним законом, стаття 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була доповнена пунктом 11, згідно з яким до категорії учасників війни були зараховані «особи, які після 9 вересня 1944 р. були переселені на територію України з території інших країн». Напередодні набрання чинності закону департамент державної політики у справах інвалідів та людей похилого віку Міністерства праці та соціальної політики України надіслав роз'яснення головним управлінням держадміністрацій, в якому йшлося зокрема, що право на встановлення статусу учасника війни матимуть зазначені особи без обмеження дати переселення на територію України. Таким чином була відновлена справедливість у ставленні держави до всіх своїх громадян, незалежно від місця їхнього народження.