Моргун Ф.Т. - Хто і де зірвав бліцкриг. - 2006

Настав час, коли кращі уми людства повинні допомогти всім людям підняти свідомість жителів планети — як окремих людей, так і цілих націй — до загальносвітової свідомості. Хоча це і не означає, що кожна окрема нація повинна відходити від власних традицій, культурного спадку, від національних ознак. Навпаки: це передбачає, що при збереженні власної національної культури кожна нація сприйме кращу культурну спадщину інших націй. При цьому відбуватиметься не процес нівелювання, який згладжує особливості націй, а процес зростання, який дає націям можливість розвиватися, незважаючи ні на які державні кордони.

На очах мого покоління відбулося страшне забуття Бога, відчуження від прародительки всього сущого — природи, відхід від принципів порядку до руйнівної ідеї класової боротьби. Так звані пролетарські вожді досить уміло й не без успіху втовкмачували в голови людям однієї шостої частини планети, що ми — краща частина людства, її революційний авангард, і маємо право вчити всіх. Так, ми дійсно ні в чому не гірші за інших, але реальне життя засвідчило, що нам є чому повчитися в багатьох народів і держав так званого капіталістичного світу. Незалежність і свобода, яку здобули народи колишніх союзних республік СРСР, серед них і мій український народ, вимагають ще більшої віддачі, самокритичності й відповідальності в розвитку економіки й культури нових держав.

Нинішнє покоління і наші нащадки повинні вічно дякувати тим, хто бився в Другій світовій — Великій Вітчизняній війні за ідеали свободи і своєю невтомною працею продовжити цю боротьбу, відстоюючи ідеали добра, гуманізму й справжнього братерства між людьми.

Це наш святий борг перед тими, хто впав у боротьбі за ідеї добра, справедливості і гуманізму в минулому, і священний обов'язок перед нашими дітьми, дітьми всіх народів, кому випаде доля жити і творити в новому, третьому тисячолітті, двері в яке відчинило нам провидіння — в надії на нашу ретельність і розум.

Уряди всіх країн, у першу чергу індустріальних, повинні вжити дієвих і рішучих заходів, аби розв'язати найважливіші екологічні проблеми сучасності. Сьогодні це найперша турбота керівників і політиків, тобто тих людей, котрим народи довірили керівництво в наш час. Вони зобов'язані усвідомити важливість свого становища, відчути всю глибину сподівань змучених народів, прийняти виклик епохи і невідкладно приступити до вирішення проблем, поставлених самим життям.

Громадяни, які обирають державних і політичних лідерів! Пам'ятайте, що якщо ваші обранці на найвищі державні і партійні пости не ставляться до питання охорони природи як до найважливішого питання, то вони не заслуговують вашого довір'я.

Для успішного вирішення проблем охорони довкілля на всій планеті необхідно всього лише 7—8 відсотків бюджету індустріально розвинутих держав. Ось над чим слід добре подумати урядам провідних країн світу — і здійснити відповідальні кроки, а не продовжувати нищівну гонку виробництва зброї тотального взаємознищення.

Полтавці, бєлгородці, українці і росіяни. Слов'яни, германці, романці, китайці й японці, індуси і пакистанці, християни і мусульмани, євреї й араби, всі народи, раси і племена! Ми повинні, ми зобов'язані стати братами і відвернути екологічну катастрофу, що насувається, масштабів якої ще не знала історія людства.

Керівники держав і політичні лідери! Уважно придивіться і прислухайтесь: ви побачите і почуєте, що змордована природа і діти Землі стукають у двері ваших кабінетів, волають до вашої совісті і серця. Не бійтеся бути святими! Не залиште без уваги ці заклики, використайте владу, щоб урятувати планету, природу і людей.

Над Землею ніколи не згасне благовіст свободи і спасіння. В які б тоги не вбиралися слуги сатани типу Гітлера і Сталіна, їм не знищити надії всіх людей світу бути братами.

Настав час нам, нині живущим, оголосити війні, її організаторам і паліям — анафему!

Віднині і на віки вічні...

Шануймо полеглих. Шануймо живих. Шануймося в ім'я тих, хто повинен народитися...

Полтава, листопад 2005 р.

Після підписання ганебного договору в серпні 1939 р. Вожді радіють... Тоді Сталін проголосив тост за здоров’я Гітлера і за успіхи фюрера у досягненні своїх цілей. А його головну мету вождь добре знав, бо у Радянському Союзі Сталін був найпершим і найуважнішим читачем маніфесту головного фашиста «Майн Кампф», в якому Гітлер з цинічною відвертістю писав про знищення слов’ян, захват України та інших земель на Сході Європи.