Юнас Берґлан - Внутрішня історія. Anus. Несподівані відкриття

Тепер, коли ми вже пояснили сепарацію анусу від рота (принаймні майже), настав час розібратися з незалежністю заднього проходу від сечовивідних шляхів. Птахи, риби і рептилії мають лише одну дірку – чому ж у нас не так?

Спершу слід розтлумачити, що каки і пісі – істотно відмінні субстанції. Каки – це непотрібні рештки спожитої їжі. Якщо порівняти людину з великим багаттям, то їжа – це наші дрова. Каки ж – ні до чого не придатний попіл, що залишається після згоряння всієї корисної деревини у дровах.

Сеча – зовсім інша річ. Усю кров у твоєму організмі очищує фільтр, яким є твої нирки. Крізь цей фільтр витискається певна рідина – твоя сеча. Сеча тісно пов’язана з нирками і твоєю кров’ю. Саме тому так важливо, щоб каки, повні бактерій, були повністю від неї відокремлені.

Та основна причина того, що в нас дві дірки, – не в необхідності не допустити каки у кровообіг. У чому ж? Відповідь та сама, що й раніше – в ефективності. Для кращого функціонування міхура і прямої кишки органи мають бути спеціалізованими – «заточеними» під виконання окремих специфічних завдань.

«А чому?» – можливо, поцікавишся ти. І це запитання дуже дратує. Та ти однак отримаєш два бали за допитливість – як би там не було, це важлива для життя риса. На щастя, ми створили метафору на пояснення цього.

Уяви мийку і пральну машину. Так, ми могли б виробляти пристрої, які б і тарілки мили, і футболки прали. Це дало б нам чимало переваг (зокрема треба було б на одну машину менше ремонтувати). Але оскільки посуд і одяг – це зовсім різні речі, достоту як сеча і каки, кращого результату можна досягти, дозволивши собі мати дві машини, що виконують спеціалізовані завдання.

А зараз – найсуттєвіше: коли в нас будуть чистіші тарілки і футболки, ніж у сусіда, зростуть наші шанси розмножуватися і народжувати дітей. Хай там як, але хто захоче займатися сексом із людиною в брудній футболці, що подає їжу на тарілці, від якої тхне «Аріелем»? Звісно, ми розуміємо – він просто хотів зекономити трохи місця у квартирі. Але спасибі, не варто.

Анус – латинське слово, яке означає «кільце», або «коло». Це завершальна частина нашої системи травлення. Сама трубка завдовжки 2–5 см, яка веде до отвору, називається задньопрохідним каналом. Цей канал і близько не нагадує те, що більшість людей асоціює із цим поняттям. Він істотно відрізняється від Суецького каналу і є чимось цілком іншим, ніж канал телевізійний.

Задньопрохідний канал оточений двома круговими м’язами. Інша назва кругових м’язів в організмі – сфінктери, вони є у нас всюди. Ба ні, не всюди. Але в багатьох місцях. Наприклад, у шлунку, біля зіниці й у сечовипускному каналі. Завданням сфінктерів є змінювати розміри отворів, до яких вони під’єднані. Коли сфінктер напружений, округлий отвір зменшується, а коли він розслаблений, отвір збільшується. Аналогічним чином відкривається діафрагма у фотолінзі або шлюзи у Йота-каналі, який, до речі, є чудовим місцем для водної прогулянки на весловому човні, особливо за гарної погоди. Якщо ти не розумієш, про що я, можеш загуглити «відкриття діафрагми у фотоапараті» або «Йота-канал у Швеції». Можеш до того ж загуглити «сфінктери», і отримаєш іще детальнішу картину того, про що ми говоримо.

У шлунку сфінктер керує тим, наскільки швидко їжа просувається далі до кишківника. Довкола зіниці такий м’яз контролює кількість світла, що пропускається. Головне завдання сфінктерів у сечовипускному й анальному каналах – забезпечити нам контроль над тим, коли випускати сечу і фекалії. Анус має аж два сфінктери – всередині та ззовні, які так і називаються – внутрішній і зовнішній. Аби осягнути анус, насамперед необхідно усвідомити, як функціонують ці два геніальні сфінктери.

Ми не можемо керувати внутрішнім сфінктером, він самостійно й автоматично робить свою справу. Така сама ситуація і з деякими м’язами в організмі – ми не можемо вирішувати, коли їх напружувати. Внутрішній сфінктер запрограмований так, що напружується й утримує кал. Коли сфінктер стискається недостатньо, це спричиняє витікання каків коли треба й не треба. (І хоч у нас вирвалось оте «треба й не треба», важко уявити, за яких обставин протікання каків можна вважати бажаним. Хіба якби хтось намагався зайнятися з тобою сексом проти твоєї волі – тоді протікання калу було б непоганим засобом захисту. Такого захисного механізму людям часом бракує. Все ж трапляються окремі випадки незумисних каків (це називається «обкакатися»). Більшість людей із таким досвідом завиграшки створять веселий настрій, розповідаючи у дружньому колі про свої трафунки.)