Стурла Пилског - Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

Якби Друкпа Кюнле помандрував до Європи, а не до Бутану, він би незабаром завернув назад. На той час християнство міцно тримало у своїх руках життя більшості європейців, і ці лещата не сприяли сексуальним розкошам. Секс призначався тільки для шлюбу і навіть тут лише з метою продукування дітей. Сексуальна діяльність задля задоволення вважалася знущанням над творінням Усевишнього. Чоловік і жінка були створені на Божу подобу, через подружнє життя вони повинні були ставати одним цілим і продовжувати свій рід. Такі підходи і нині панують у католицькій церкві. Переконання, що секс існує лише для розмноження, є підґрунтям заборони Ватиканом і Папою онанізму, гомофілії та контрацепції.

Однак боротьба проти сексуального потягу виявилася нелегкою навіть для могутньої церкви середньовіччя. Усе вказує на те, що і тоді солому підстеляли в ліжко не лише для того, щоб спати. Поширена була проституція, і в більшості міст відповідних масштабів був щонайменше один бордель. Церква цього не схвалювала, але заплющувала очі. Вона вочевидь спиралася на доктрину Святого Августина від III століття: «Якщо знищити публічних жінок, то сила пристрастей усе зруйнує» .

Тож у середньовічній Європі сексуальність якщо і не процвітала, то все ж була жива. Принаймні серед чоловіків. Сексуальність жінок не була темою для розмов, а коли і згадувалася, то сюди часто вплутували диявола. Ніде про це не було написано чіткіше, ніж у «Malleus Maleficarum» («Молот відьом»), посібнику з полювання на відьом. Книгу було написано в середині XV століття мисливцем за відьмами Генріхом Крамером, і це, мабуть, найворожіше з будь-коли написаного про жінок. Крамера особливо непокоїла здатність відьом викрадати в чоловіків пеніси. Вони могли робити фалоси невидимими з допомогою ілюзій або видаляти фізично і створювати незвичайні колекції. У книжці йдеться про одного чоловіка, якому дуже не пощастило, бо його прутень забрала молода красуня-відьма. Звісно, чоловік був у відчаї й уклінно попросив прутня повернути. Проявивши нечуване для відьми милосердя, жінка на це погодилася і наказала йому залізти на дерево біля її будинку. Там йому треба було відшукати гніздо птаха. Чоловік без фалоса так і вчинив – і знайшов у гнізді багато членів. Відьма сказала, що він може обрати для себе пеніс на власний смак. Вибір припав на особливо довгий і товстий член, однак чоловікові було наказано покласти його на місце. Володарем пеніса виявився один із міських священників.

І хоча історія доволі потішна, цього не скажеш про часи, коли твір був написаний. Полювання на відьом у середньовічній Європі є темним розділом нашої історії. Церковна інквізиція була невтомна в полюванні на жінок, яких можна було запідозрити в тому, що вони відьми, і до підозрюваних часто застосовували тортури, щоб вибити зізнання в співпраці з дияволом. Коли читаєш судові протоколи відьомських процесів, складається враження, що інквізитори особливо переймалися зізнаннями про прутень диявола. Його описи страшенно різняться. Єдине, про що згадується раз-у-раз, – це те, що він холодний на дотик. Згідно з описом Жанетт Абаді, однієї з найбільш відомих «відьом», його довжина сягала 1 м, і він був укритий гострою лускою. У когось він був довгий, у когось короткий, до того ж розповідали, що він росте в чорта ззаду. Незалежно від того, як його описували, сам факт, що його нібито бачили, був достатнім доказом того, що жінка «мала» із самісіньким Пекельником.

Нині назва «пеніс диявола» використовується насамперед щодо неймовірно гострого перцю чилі. Так-то воно краще.

Через єгипетських фараонів і тібетських монахів до Tinder і dick pics – пеніс був з нами з тих часів, коли ми вперше рачки виповзли із всесвітнього океану. Його прославляли, ігнорували і ненавиділи. Він був зброєю на війні й захистом від злих духів. Усі чоловіки і більшість жінок мають власні стосунки з ним. На жаль, ці стосунки не завжди добрі. Ми знаємо, що кожен третій чоловік відчуває невпевненість і незадоволення своїм пенісом, і розмір, поза сумнівом, є моментом, що спричиняє найбільшу невпевненість. Причиною, очевидно, є те, що в нашій уяві ідеальний пеніс набагато більший за розміром, ніж насправді. Хоч, власне кажучи, досконалого пеніса не існує. Або, якщо сказати інакше, існує велика кількість досконалих пенісів. Свідчення про побоювання багатьох чоловіків, що їхні пеніси не виправдають довіри, різко контрастують з тим фактом, що більшість жінок задоволені членами своїх партнерів.