Джессика Сакс - Мікроби гарні та не дуже. Здоров’я і виживання у світі бактерій

Каммінс наголошує на ще одній небезпеці: жива вакцина, що оселяється на постійній основі в роті, горлі чи кишечнику, може мати непередбачений ефект, сприяючи імунній толерантності, а не відповіді, спрямованій на боротьбу з хворобою. «Коли якась бактерія стає постійною частиною екології тіла, імунна система, ймовірно, починає розпізнавати її як саму себе, – стверджує він, – і в цьому стані вона більше не сприяє виробленню антитіл проти хвороботворних бактерій». Каммінс посилається на нещодавні відкриття імунологів, які показали, що повторна подача майже будь-якого антигену вимикає імунну відповідь тіла, принаймні якщо вона відбувається за відсутності сигналів про небезпеку на кшталт ушкодження тканин. Імовірно, саме так наш організм виробляє толерантність до антигенів у їжі, а також мікрофлори нашого травного тракту та верхніх дихальних шляхів.

Каммінс розглядає конкретний момент, пов’язаний із живими вакцинами, націленими на власні сигнальні молекули та антитіла імунної системи. «Досвід говорить нам, що втручання в імунну систему може призвести до неприємних сюрпризів», – попереджає він. Як приклад він наводить нещодавній випадок із нешкідливим вірусом мишачої віспи, що неочікувано став смертельним, коли австралійські дослідники додали йому ген білка, виявленого на поверхні яйцеклітин миші. Вчені намагалися створити мишачий контрацептив, але вакцинація мишей цим рекомбінантним вірусом просто змела цілу гілку імунної системи.

Крім того що нове покоління вакцин та пробіотиків може повести людську медицину в новому напрямі, воно ще й пропонує спосіб зняти нашу худобу з «бігової доріжки» антибіотиків. Навесні 1998 року команді Служби сільськогосподарських досліджень Міністерства сільського господарства США «Їжа та корм» із міста Коледж-Стейшн, штат Техас, схоже, вдалося досягти значного успіху в цій справі. Співробітники цієї лабораторії виготовили простий у застосуванні пробіотичний спрей, що запобігав заселенню щойно вилуплених курчат сальмонелою, небезпечною харчовою бактерією, яка часто робить заразними недоготовані яйця та курятину. Цей спрей, який фермери могли за лічені хвилини розпилювати над сотнями курчат, містив суміш із двадцяти дев’яти видів нешкідливих та живучих бактерій, виділених Девідом Нісбетом і його колегами з травного тракту здорових курей. Одна-єдина обробка давала довічний захист від сальмонели понад 99 % курчат, і в справі прискорення набирання ними ваги її можна було порівняти з антибіотиками сприяння росту.

Дослідники назвали свій препарат «Преемпт», а його схвалення Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів у березні 1998 року посприяло появі по всій країні заголовків новин типу «Бактерії проганяють пташиних мікробів» і відеосюжетів про те, як фермери радісно обприскують зграї гарненьких жовтеньких курчат. У прес-релізах компанія MSBioscience , постачальник птиці з ліцензією на ринковий продаж «Преемпту», описувала його як «перший із нового покоління мікробних препаратів, розроблених з метою вдосконалити захисні властивості організму проти хвороб». Виступаючи перед журналістами, один із розробників препарату Джон Делоач додав, що одного дня поширення цього спрею зуміє зменшити кількість небезпечних патогенів у яйцях та сирій курятині до рівня «настільки низького, що це не матиме значення».

Проте святкування в медіа появи «Преемпту» скоро вщухло, і первинний наплив попиту на нього зменшився до небагатьох довготривалих замовлень від органічних фермерських господарств. 2002 року компанія MSBioscience тихенько вивела свій препарат із північноамериканського ринку. Що ж сталося? Мікробіолог Тодд Келлевей, який приєднався до команди пробіотиків Служби сільськогосподарських досліджень у 1999-му, каже: «Цей препарат був успішним, але просто не коштував так дешево, як антибіотики. Використання “Преемпту” обходилось приблизно в цент на кожного птаха, тоді як за допомогою антибіотиків фермери могли отримати той самий ефект стимуляції росту за третину цента». Що ж до користі «Преемпту» в боротьбі з сальмонелою, то кури не страждають від неї так, як люди, а тому ніхто не був готовий більше платити фермерам, що використовують «Преемпт», за постачання курятини і яєць без цього небезпечного харчового патогену.

Далека від розчарування, команда Служби сільськогосподарських досліджень повернулася на ринок зі свинячою версією «Преемпту», що обіцяла знизити зараження сальмонелою та іншими небезпечними людськими патогенами у свинині. Але цього разу дослідники націлились уже на препарат, що насамперед мав приносити фермерам гроші, зі зниженням рівня заразних для людей бактерій як «безкоштовним» бонусом для споживачів. Вони запропонували пробіотик, що захищає від, можливо, найбільшого прокляття сучасного свинарства – проносу, діарейної інфекції, яка спричиняється понад десятком штамів токсичної кишкової палички. Ці штами E. coli , що викликають пронос у свиней, не становлять жодної небезпеки для споживачів, але вбивають мільйони поросят щороку. У молодих тварин інфекція часто розвивається під час стресу зразу після того, як їх відлучають від матерів і збирають разом у переповнених загорожах.