Збіґнєв Герберт - Натюрморт із вудилом

Залишилося зовсім мало часу.

Як не завтра, то післязавтра ввійде зі сніданком служниця і коротко зойкне.

І тоді завісять усі дзеркала у будинку і повернуть усі образи до стін, щоб зображення дівчини, яка пише листа, кораблів у відкритому морі, селян, які танцюють під високим дубом, не затримували дорогою того, хто мандрує до світів, непідвладних уяві.

Текст цієї збірки перекладено за виданням: Herbert Zbigniew. Martwa natura z wędzidłem. — Warszawa: Zeszyty Literackie, 2003. — Wyd. I.

© by Katarzyna Herbertowa, Halina Herbert-Żebrowska

© for the Polish edition by Fundacja Zeszytów Literackich, Warszawa 2003

I. Martwa natura z wędzidłem . Текстологічні примітки:

Пропонуємо шановним читачам нове видання книжки Збіґнєва Герберта. Вона була опрацьована автором у тому, що стосується і укладу, і змісту. В основу цього видання покладені рукописи та машинописи Герберта, а насамперед остаточне, затверджене ним видання книжки польською мовою (у друкованому виданні автор вніс певні зміни). І-ше видання книжки з’явилося у Польщі в 1993 році накладом Нижньосілезького видавництва [Wydawnictwo Dolnośląskiej, у цьому видавництві опубліковане також ІІ-ге видання.

Пропоноване видання є виправленим.

Наше редакційне втручання стосувалося осучаснення правопису та пунктуації; уточнення власних назв річок, місцевостей і музеїв, правопису прізвищ і цитат іноземними мовами, назв і описів образів. У цьому останньому випадку підставою був каталог вказаного музею. До здійснення цих, а також більшості зроблених тут змін, нас уповноважує листування Герберта з перекладачами його книжки. Особливо корисними були листовні зауваження доктора Клауса Штемлера [Klaus Staemmler] з Франкфурта-на-Майні (1.V.1989 і 12.VI.1990) та Герлофа Янсена [Gerlof Jansen] з Амстердама (13.XII.1992) і відповідь Герберта з Варшави (11.1.1993). Це листування зберігається в архіві Збіґнєва Герберта під опікою Катажини Герберт.

Польськомовні цитати відчитані й узгоджені з джерелом, на яке покликається автор. Загалом внесено кількадесят змін. Для прикладу подаємо кілька з них: замість «Wezera» ми подаємо «Moza», замість назви образу Дейстера Концерт — правильну назву, вказану Гербертом: Весілля . В описі образів: замість помилкового: «За [опікункою природи]» — «Навпроти», у Натюрморті з вудилом Торентіуса вказуємо розташування предметів згідно зі станом речей, так само в описі образу Терборха Присяга на мирному договорі у Мюнстері . В описі образу Фрома ми опустили окреслення «малий», згідно з волею Герберта і реальним станом речей (образ має розміри 137x188 см). Замість [Наес] libertas ego — libertatis ergo .

Перш ніж книжка була видана у Польщі, в пресі з’явилися першодруки більшості її розділів. Отож, Герберт опублікував:

Нариси: Delta — «Kultura» 1989 nr 5 (500), s. 10–20; Gerard Terborch. Dyskretny urok mieszczaństwa — «Zeszyty Literackie» 1990 nr 31, s. 5-14; Martwa natura z wędzidłem — «Twórczość» 1982 nr 1, s. 50–66; Temat niebohaterski — «Więź» 1979 nr 11/12, s. 50–57.

Апокрифи під назвою Apokryfy holenderskie (Łaska kata, Kapitan, Długi Gerrit, Portret w czarnych ramach, Piekło owadów, Perpetuum mobile, Dom, Łóżko Spinozy, List, Epilog) з’явилися у щомісячнику «Twórczość» 1979 nr 7, s. 8-29.

II. Martwa natura z wędzidłem . Доля книжки:

Герберт вперше відвідав Голландію в жовтні 1967 року. Пізніше він побував там у червні 1971, в червні та вересні 1976, в червні 1988 і в грудні 1991 років. Радше за все, писати про цю країну він заходився у другій половині сімдесятих років (у архіві Герберта збереглася фішка з бібліотечного каталогу, яка свідчить, що в жовтні 1976 року він позичив фундаментальну монографію Бредіуса [Bredius] про Торентіуса; уривки з майбутньої книги Герберт публікував у пресі, починаючи від 1979 року). Ми припускаємо, що після перерви у першій половині вісімдесятих років, він завершив її наприкінці десятиліття. Список текстів у паперах Герберта, споряджений написом: «Надіслано до Унсельда. Грудень 1988», співпадає зі змістом пізнішого польського видання (нариси перелічені в тій же ж послідовності; послідовність апокрифів є іншою).

Зі Змісту, долученого до листа доктора Клауса Штемлера від 28.V.1990 довідуємося, що перекладена ним книжка, яку він попередньо назвав Holländische Skizzen (oder Apokryphen) , налічувала 16 текстів, названих так само, як і в пізнішому польському виданні, але в інакшому порядку. Негероїчна тема була вміщена серед апокрифів, розмежування на нариси та апокрифи не було впроваджене. Тільки тексти Ціна мистецтва, Герард Терборх, Скромна принадність міщанства та Дельта не були опубліковані в німецькій пресі. Уклад книжки і тимчасова її назва [ Голландські нариси (чи апокрифи) ] свідчать, що перекладач вважав нариси та апокрифи взаємозамінними.