Цит. за: Якубович М . Велика Волинь і мусульманський Схід. Рівне, 2016. С. 18.
Річинський А . Старий город Волинь. Наша Батьківщина . 1938. Ч. 2. С. 38–49.
Головко В . Володимир-Волинський. Енциклопедія історії України: в 10 т . К. 2003. Т. 1. С. 620.
Возник І. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х – XIV ст. К.-Чернівці, 2009. Ч. 1-2; Войтович Л . Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.: найдавніші князівства. Вісник Львівського університету . Серія історична. 2010. Вип. 45. С. 13–54; Михайлина М. Слов’яни VІІІ – ІХ ст. між Дністром і Карпатами. К., 2007; Тимощук Б. Східні хорвати. Матеріали до археології Прикарпаття і Волині . Львів, 1995. С. 214–218.
Корчинський О . Ранньосередньовічне місто на Верхньому Дністрі. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2008. Вип. 12. С.267–282.
Мицько І . Пліснеськ – батьківшина княгині Ольги. Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ. 10 жовтня 2005 року. Львів, 2006. С. 61–81 ; Филипчук М . Оборонні споруди Плісненська. Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. /Збірка наукових праць. Коростень, 2008. Т. І. С. 220–229.
Літопис руський. С. 68.
Відейко М . Україна: від Русі до Святої Русі. К., 2010. С. 224.
Літопис руський. С. 4–6.
Там само. С. 31.
Відейко М . Україна: від антів до Русі. С. 207.
Толочко О. П., Толочко П. П . Київська Русь. К., 1998. С. 14–15; див. також: Толочко П. П. Давньоруські літописи і літописці Х-ХІІІ ст. К., 2005.
У книзі у разі посилання на давньоруські літописні джерела використовується традиційне для них літочислення від «початку світу». Натомість паралельно зазначаються роки за літочисленням «від Різдва Христового».
Кузьмин А.Г. Начальные этапы древнерусского летописания. М., 1977. С. 250–257.
Літопис руський. С. 12.
Войтович Л. Княжа доба на Русі. Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 199.
Літопис руський. С. 12.
Дермант А. Кривичи (историко-этнографический очерк). Предыстория белоруссов с древнейших времён до ХІІІ века . Минск, 2010. С. 211–241
Санкина С.Л. Этническая история средневекового населения Новгородской земли. СПб., 2000.
Агеева Р. А. Об этнониме чудь (чухна, чухарь). Этноним ы. М., 1970. С. 194–203.
Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. С. 264.
Голубева Л. А. Весь и славяне на Белом озере Х-ХІІІ вв. М., 1973; Голубева Л. А, Кочкуркина С. И. Белозерская весь (по материалам поселения Крутик ІХ-Х вв.). Петрозаводск, 1991.
Літопис руський. С. 12.
Про дискусії між норманістами й антинорманістами див.: Пріцак О . Походження Русі. Т. 1. С. 67–71; Клейн Л. С. Спор о варягах. М., 2009.
Літопис руський. С. 11.
Там само.
Там само.
Пріцак О . Походження Русі. К., 1997. Т. І. С. 90.
Літопис руський. С. 13.
Літопис руський. С. 13.
Пріцак О. Походження Русі. К., 2003. Т. ІІ. С. 564.
Літопис руський. С. 3.
Пріцак О. Походження Русі. К., 2003. Т. ІІ. С. 883.
Літопис руський. С. 4–6.
Там само. С. 10–11.
Там само. С. 11.
Рапов О.М . Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ в. Принятие христианства. М., 1988. С. 77–90.
Літопис руський. С. 12.
Там само. С. 6.
Літопис руський. С. 4–5, 8, 10–11.
Константин Багрянародный . Об управлении империей. М., 1991. С. 51.
Літопис руський. – С. 13.
Там само. С. 13–14.
Там само. С. 14.
Там само.
Там само. С. 13.
Там само. С. 16.
Там само. С. 18.
Там само. С. 26–29.
Літопис руський. С. 25.
Літопис руський. С. 30.
Читать дальше