Різун Богданович - Тінь перемоги (Тінь перемоги-1)

Чому, по-третє, в лютому 1941 року генерал-полковник танкових військ Павлов отримав наступне військове звання? Відразу після тієї гри Павлов став генералом армії. В той час - по п'ять зірок на петлицях. У Червоній Армії генеральські та адміральські звання введені в 1940 році. 4 червня 1940 року постановою Ради Народних Комісарів СРСР нові звання були надані 966 генералам і 74 адміралам. У цій тисячі вище генеральське звання - генерал армії - отримали тільки троє: Жуков, Мерецков і Тюленєв. 23 лютого 1941 року генералами армії стали ще двоє - Апанасенко Йосип Родіонович і Павлов Дмитро Григорович. Що ж виходить? У січні 1941 року при всьому чесному народі, в присутності Сталіна, всього складу Політбюро і вищого командного складу Червоної Армії великий Жуков розбив безпорадного придуркуватого Павлова і гнав його без зупинок вглиб країни. І ось у лютому Сталін зводить цього недолугого Павлова у першу п'ятірку з тисячі своїх генералів, вирівнявши у військовому званні з Жуковом.

Чому, по-четверте, в битві на картах за німців грає командувач військового округу генерал армії Г. К. Жуков? Що він про німців знає? За противника повинен був грати ніхто інший, як начальник Головного розвідувального управління Генерального штабу РСЧА генерал-лейтенант Ф. І. Голіков. Йому за посадою належить про супротивника знати більше за всіх, знати, хто такі Гітлер, Герінг, Кейтель, Йодль, Кляйст. Начальник ГРУ зобов'язаний знати їхні плани, він повинен чітко уявляти, на що вони здатні і на що не здатні, які в них сили і як вони можуть їх використовувати. Передбачати підступні плани супостата зобов'язаний не командувач округу, нехай і чотири рази геніальний, а начальник ГРУ. І на стратегічній грі повинен був саме він продемонструвати: Гітлер може діяти ось так і так, ану, що ви цьому можете протиставити? А якщо ворог ось так ударить, що тоді заспіваєте? Інтерес начальника ГРУ на цій грі в тому, щоб поставити радянські війська в найважчу з усіх можливих ситуацій. Якщо потім на війні виникне криза, начальник ГРУ може сказати: але ж я вас усіх ще в січні попереджав...

Але чомусь на цій грі начальник Генерального штабу генерал армії К. А. Мерецков і начальник ГРУ генерал-лейтенант Ф. І. Голіков виступали не в ролі найзацікавленіших гравців. Вони сиділи в керівництві і дивилися на бій Жукова і Павлова як судді.

Дивно все це.

Дивовижні розповіді Жукова про те, як він передбачив плани Гітлера, увійшли не тільки в наші підручники. Багато істориків Великобританії та США, Франції та Ізраїлю, Італії та Німеччини теж розповідають своїм читачам, як великий стратег Жуков передбачив усе, що мав намір робити Гітлер і його генерали. Слова Жукова перекладені на багато мов: я розвинув операцію саме на тих напрямках..., я завдавав свої головні удари... все підказувало мені...

Слова Жукова гарно звучать не тільки російською мовою, але і в перекладі будь-якою іншою мовою.

Однак...

Однак Жуков передбачав плани Гітлера і громив Павлова на стратегічній грі не сам. Крім Жукова в групі, яка грала роль німецького командування, було ще двадцять радянських генералів, адміралів і офіцерів. Ось деякі з них.

Генерал-полковник Г. М. Штерн - командувач єдиного в той момент Далекосхідного фронту.

Генерал-лейтенанти Я. Т. Черевиченко і М. П. Кирпонос. Обидва в найближчому майбутньому - генерал-полковники, обидва - командувачі фронтів.

Генерал-майор Ф. І. Толбухін - через три роки, пройшовши на війні всі щаблі службової драбини, він стане Маршалом Радянського Союзу, одним з видатних сталінських полководців.

Генерал-лейтенант авіації П. Ф. Жигарєв і генерал майор авіації А. А. Новіков. Обидва в найближчому майбутньому - головні маршали авіації, обидва - один за іншим - майбутні головнокомандувачі ВПС Червоної Армії.

Генерал-лейтенанти М. А. Пуркаєв і П. А. Курочкін - обидва майбутні генерали армії, обидва в ході війни успішно командували арміями і фронтами.

Генерал-лейтенант Герасименко В. Ф. - легендарний командарм, майбутній герой Сталінграда, після війни - міністр оборони України.

Контр-адмірал А. Г. Головко, майбутній повний адмірал. Він беззмінно командував Північним флотом з першого до останнього дня війни. Після війни - перший заступник головнокомандувача ВМФ.

Ось такі люди складали групу Жукова на стратегічній грі. Але Жуков жодного з них не згадав жодним словом. Але Жуков хвалиться: я наносив удари, я розвивав операцію...

Пропоную на вибір два варіанти.