Різун Богданович - Тінь перемоги (Тінь перемоги-1)

Сталося ось що: в глибокому бетонному бункері в Цоссені під Берліном кілька особливо перевірених німецьких генералів і фельдмаршалів планували операцію «Барбароса». 18 грудня 1940 року план операції був повідомлений Гітлеру і Гітлером затверджений. А через два тижні, 2 січня 1941 року, в Москві командувач військ Київського особливого військового округу генерал армії Г. К. Жуков, подивився на карту, поставив себе на місце німецьких військових мислителів і весь німецький план подумки відтворив. У той момент Жуков не міг знати планів Гітлера. Якщо радянська розвідка й видобула такі плани, то все одно командувач округу ні за яких обставин не міг бути допущений до таємниць такої важливості. І все таки Жуков весь німецький план «Барбароса» передбачив!

Нічого дивного в цьому немає. Німецькі генерали й фельдмаршали шукали оптимальний, найкращий варіант розгрому Червоної Армії. Жуков став на їхнє місце, подивився на карту німецькими очима і знайшов те ж саме рішення.

Письменник Іван Стаднюк пише про Жукова: «Талант його був настільки яскравим, що одного погляду на карту йому було достатньо для того, щоб оцінити ситуацію. Ставлячи себе на місце німецького командування, він майже безпомилково вгадував рішення, які приймалися німцями». («ВИЖ» 1989 № 6 стор.6) Саме це сталося в січні 1941 року. Гітлер і його генерали приймали рішення, а Жуков практично в той же момент усі ці рішення передбачив. Оцінюючи цей випадок Стаднюк робить незаперечний висновок: геніальний полководець.

На цій стратегічній грі Жуков в пух і прах розбив генерал-полковника танкових військ Павлова. Жуков у січні 1941 року на картах гнав Павлова до Барановичів точно так само, як Гот і Ґудеріан півроку опісля, у червні 1941 року, гнали війська Павлова вже не на жарт, а всерйоз. Війська Павлова спочатку були розбиті Жуковом на картах, потім вони були розбиті танковими групами Гота і Ґудеріана вже на полях битв.

4 липня 1941 року генерал армії Д. Г. Павлов за наказом Сталіна був заарештований, засуджений і 22 липня розстріляний.

За часів Брежнєва, коли всі сили ідеологічного апарату країни були кинуті на роздування культу особи Жукова, на екрани вийшла багатосерійна кіноепопея Озерова про війну. Серед іншого показана сцена арешту Павлова. Йому дорікають: як же ти допустив такий розгром? А Павлов зло відповідає: «Хто ж думав, що німці будуть діяти так, як передбачив Жуков?»

В уста арештованого Павлова творці епопеї вклали фразу, якою він зі злістю визнає геніальність Жукова.

Коли вийшли мемуари Жукова, я був зовсім молодим лейтенантом. Читаю, і переповнююсь подивом. І не треба бути генерал-лейтенантом, генерал-полковником або маршалом, не треба бути професором або академіком, щоб фальш у жуковському описі вловити. Адже фальш скрипить і скрегоче.

Чому, по-перше, на стратегічній грі наші війська очолював командувач військового округу генерал-полковник танкових військ Д. Г. Павлов? У той момент у Радянському Союзі було 16 військових округів і один фронт. Усім ясно зараз, і ясно було тоді, що стратегічна гра була прямо пов'язана з насуванням війни. Ніколи такі ігри в присутності Сталіна й Політбюро не проводились, а тут прямо в січні 1941 року відпрацьовуються варіанти оборони держави від страшного ворога. Командувач округу - не той рівень, щоб вирішувати державне завдання подібної важливості.

Якщо відпрацьовуються варіанти відбиття агресії, то наші війська у грі повинен очолити начальник Генерального штабу генерал армії К. А. Мерецков. Він повинен сам переконатись і продемонструвати Сталіну, що плани оборони, які підготував Генеральний штаб, реальні, і можуть бути виконані в разі війни. А завдання присутніх генералів, адміралів і маршалів - вгледіти, підмітити і розкрити недоліки в планах Мерецкова, і потім на розборі на промахи і прорахунки вказати.

Стратегічна гра на картах - це те місце, де можна робити помилки. Інтерес начальника Генерального штабу в тому, щоб присутні знайшли будь-яку слабину в його планах і задумах відбиття прийдешньої агресії. Нехай помилки в плануванні будуть виявлені зараз, у тиші кабінетів, ніж потім, в гуркоті битв.

Чому, по-друге, Сталін не зняв Павлова з посади?

Вже на розправу товариш Сталін був швидкий. Тих, хто працювати не вмів, Сталін зміщував з посади негайно. З усіма наступними наслідками. Але ось загадка: Жуков наочно показав Сталіну, що Павлов командувати не здатний, що в разі війни війська Павлова будуть негайно розгромлені, але Сталін ніяких заходів щодо Павлова не приймає, Павлова з посади не знімає й іншим генералом його не замінює. Можливо, товариш Сталін був добрим і м'яким?