А в нашого великого стратега все навпаки. Війська були підняті по тривозі рано вранці 22 червня. У них при собі тільки те, що встигли захопити. У одних немає зброї, в інших - боєприпасів. Треті виявилися без ремонтних частин. Практично всі - без саперів. Всі саперні частини були до німецького вторгнення перекинуті на самі західні кордони, де в перші дні загинули або були захоплені. Практично всі корпуси та дивізії виявилися без зенітної артилерії. Полки й дивізії перемішалися. Командири без солдатів, солдати без командирів. Штаби втратили управління. Зв'язку немає. Весь день їх била ворожа артилерія й авіація. Їх душили танками і розстрілювали з далеких і ближніх дистанцій. Дайте ж їм хоча б ніч себе в порядок привести. Дайте солдатам вмитися. Нагодуйте їх! Дайте їм води. Дозвольте їм поспати хоча б по 30 хвилин. Дайте танкістам час дозаправити танки, поповнити боєкомплект, перевірити техніку. Але ні! У ніч на 23 червня Директива No 3 кинула в наступ мільйонні маси військ. Всім вперед! Не ївши і не спавши! Поранених кинути на дорогах і лісових галявинах! Марширувати всю ніч! На світанку - в бій! Не знаючи, де противник! Не маючи карт районів майбутніх боїв! Не розвідавши маршрутів та районів введення в бою! Не підготувавши ні зв'язку, ні взаємодії! Не маючи ніяких планів! Не маючи з собою ніяких запасів: ні снарядів, ні патронів, ні пально-мастильних матеріалів. Без повітряної розвідки і без прикриття з повітря.
Якщо немає засобів тяги для артилерії, став її в оборону. Якщо немає автотранспорту для перевезення піхоти і всього необхідного для ведення боїв, став піхоту в оборону, та ближче до артилерії і до тих місць, де зосереджені стратегічні запаси. Але нічого цього не було зроблено.
До ранку 23 червня колони піхоти, змучені і смертельно втомлені після нескінченних маршів, далеко відстали від танків. Люди не спали по 24 години й більше. І нічого не їли. Артилерія або відстала від танків, або залишилася на своїх місцях. Танкові колони без піхоти, без артилерії, без прикриття авіацією нескінченними валками рвалися до кордонів. А їх безкарно бомбили і розстрілювали з повітря. На рубежах вступу в бій радянські танкові дивізії опинилися без палива. І стали. Тисячі танків, які країна, недоїдаючи, будувала роками, були покинуті в лічені дні. Десятки тисяч підготовлених танкістів опинилися в полоні. Після них у танкових військах воювали люди майже без підготовки...
Піхоту без танків і артилерії (і без боєприпасів) також безкарно розстрілювала німецька авіація.
Артилерія без прикриття піхоти і танків взагалі беззахисна ...
23 червня Червона Армія отримала повторний дробильний удар по тому ж уже проламаному черепу. І пішло, і поїхало... Кадрова Червона Армія загинула і була взята в полон...
«Красная звезда» (24 липня 2001 р.) називає причини, які спричинили за собою розгром надпотужного радянського Західного фронту. У числі причин: «Відсутність у фронту резервів і оборонного рубежу по річці Щара і зняття з нього військ в ніч з першого на другий день війни, внаслідок чого противник, безперешкодно зайнявши його, створив умови для оточення військ 3-ї та 10-ї армій , запізніле зайняття рубежів УРів вздовж старого держкордону військами 13-ої армії».
Іншими словами, 22 червня треба було віддати наказ військам стати в оборону позаду річок, а військам 13-ї армії, яка перебувала у другому ешелоні Західного фронту, негайно займати покинуті укріплені райони вздовж старого державного кордону. Замість цього війська отримали наказ: Без підготовки - вперед! Ура! Даєш Сувалки!
І «Красная звезда» визначила винуватця. Вона наводить думку генерал-полковника В.І. Кузнєцова, який у той момент був генерал-лейтенантом, командувачем 3-ї армії Західного фронту: «Кузнєцов повідомив, що вважав невірною вказівку Кулика про організацію 24 червня контрудару частинами армії в загальному напрямку на Гродно-Сувалки з метою забезпечення з півночі ударної групи фронту у складі 10-ї армії і мехкорпусу Хацкелевича. Справа в тому, що корпус мав тоді пального всього на півтори заправки, авіація фронту була розгромлена, фланги фронту відкриті».
Отже, «Красная звезда» в усьому винуватить Маршала Радянського Союзу Г.І. Кулика, це нібито він віддавав накази на проведення самогубного наступу.
Але цей номер у товаришів з «Красная звезда» не пройде. Маршал Радянського Союзу Кулик Григорій Іванович дурну Директиву No 3 не підписував. Під цією злочинною директивою, яка занапастила Червону Армію і весь Радянський Союз, стоять три підписи. У тому числі й підпис Жукова.
Читать дальше