Різун Богданович - Беру свої слова назад

Психіатр, не замислюючись ні на мить, видав діагноз.

Цей хід я повторив кілька разів в інші часи, в інших ситуаціях.

Кожному, хто сумнівається, рекомендую мій досвід відтворити. Гарантую: реакція завжди буде однаковою. Будь-який психіатр вам тут же назве хворобу. Причому миттєво. І різнобою у відповідях не буде. Цей стан добре відомий науці і досконально вивчений.

У своєму доносі на письменника Чаковського Жуков писав: «Тільки на догоду дешевій сенсації, бажанню зробити зовнішній ефект я можу пояснити це вигаданий, невідповідний дійсності опис сцени відсторонення від посади маршала К.Є. Ворошилова і мій вступ на посаду командувача Ленінградського фронту. Насправді не було нічого схожого і подібного! Передача ця відбувалась особисто віч-на-віч» (Георгій Жуков. Стенограма жовтневого (1957 р.) пленуму ЦК КПРС та інші документи. М. 2001. С. 556).

Як тільки донос Жукова був витягнутий з архівних надр, журнал «Родина» (жовтень 2000 р.) тут же вибухнув потужною статтею під назвою «На догоду дешевій сенсації...».

Підзаголовок - Протест опального маршала: правда і вигадка.

Сенс: о, який принциповий стратег! Яка правильна у нього позиція! Ось бачите: Жуков закликає авторів, що беруть на себе сміливість описувати найважливіші історичні події, такі як війна, бути вкрай обережними, чесними, правдивими і тактовними... Дивіться, як правильно він викрив брехуна Чаковського, який лив воду на млин буржуазних фальсифікаторів! «Лист Жукова секретарю ЦК КПРС П.М. Демічеву яскраво характеризує його ставлення до використання в літературі історичних фактів. Свою позицію маршал відстоює з властивою йому прямотою і послідовністю». І далі - в тому ж дусі, в тому ж піднесеному тоні: знайшлися всякі, розумієш, Чаковські, спотворювачі історії...

І тут я змушений стати на захист Чаковського. Дорогі товариші з журналу «Родина», Олександр Борисович Чаковський нічого сам не вигадав. Сцена відсторонення Ворошилова на засіданні Військової ради Ленінградського фронту вперше була описана в мемуарах Жукова. Відкрийте мемуари і прочитайте: ось він входить, а вони за столом сидять і обговорюють, як будуть підривати палаци, мости, заводи і кораблі, ось Жуков посидів, послухав, не витримав і подав записку...

Жуков все це опублікував у 1969 році. Чаковський цю сцену переписав і в 1971 році видав свою книжку з добросовісним переспівом жуковського оповідання: ось недоумки вирішують флот топити, ось Жуков записку простягає... І тут же Жуков звинуватив Чаковського в пособництві ідеологічним ворогам: не було ніякого засідання Військової ради! Не було ніякого обговорення, як топити флот! Не було ніякої записки! Я у Ворошилова в кабінеті наодинці без сторонніх справи приймав!

Викривши «наклепника» Чаковського, який «на догоду дешевій сенсації» лив воду на ворожі млини, Жуков викрив сам себе. Це він сам на догоду дешевій сенсації все це вигадав.

Отже, сам все описав, через два роки з обуренням все спростував. А потім сталося диво. Ще через чотири роки вийшло друге видання мемуарів Жукова, і в ньому сцена відсторонення Ворошилова із запискою Сталіна описана зі ще більшим драматизмом: «У великому кабінеті за покритим червоним сукном столом сидів десяток людей... Попросив дозволу бути присутнім... Через деякий час вручив К.Є. Ворошилову записку І.В. Сталіна... Повинен зізнатися, що робив я це не без внутрішнього хвилювання... На Військовій раді фронту розглядалося питання про заходи...» Ну і т.д.

І в найправдивіших останніх виданнях усе це повторюється. Як накажете цьому вірити, якщо стратег сам написав спростування секретарю ЦК КПРС: не було такого!

Дивна позиція у товаришів з журналу «Родина»: якщо Чаковський переписав сцену з мемуарів Жукова, отже, він наклепник. А якщо Жуков сам все це написав ДО Чаковського і ПІСЛЯ Чаковського, отже, борець за правду.

Товариші Гарєєви, Карпови, Н. Яковлєви. Ви викриті. Всі ви описували сцену з запискою. Всі ви в догоду дешевій сенсації ллєте воду на млини буржуазних фальсифікаторів.

І викрив вас не хто-небудь, а ваш улюблений кумир, якого всі ви з таким завзяттям захищаєте і прославляєте.