Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Влітку 2015 року ватажок «ЛНР» Плотницький виступив на конференції в Костромському державному університеті з доповіддю «Сучасна Україна як фашистська держава нового типу». У своїй промові він зазначив, що саме слово « Євро майдан» нібито викриває його «єврейських» організаторів і бенефіціарів:

«Чому саме “Євромайдан”? Від чого, власне, така назва? Від території? Чи, може, від нації, яка зараз переважно очолює колишню нашу Україну? Там Вальцман, Гройсман і багато інших... Я не маю нічого проти євреїв як нації, як обраного народу, про це ми скажемо окремо, якщо буде така змога. Але питання в тому, що коли ми називаємо те, що сталося, “Євромайданом”, то виходимо з того, що на чолі зараз стоять представники тієї нації, яка найбільше постраждала від нацизму» [524] ‘Плотницький впевнений, що назва «Євромайдан» походить від «євреїв»’, Еспресо , 18 червня 2015. .

Російські добровольці-націоналісти з неонацистських політичних партій, як-от РНЄ, перенесли свій антисемітизм на Донбас [525] Cathy Young. ‘Fascism Comes to Ukraine — From Russia’, Real Clear Politics , 21 May 2014. . Тож на окупованих територіях ці настрої стають дедалі впливовішими. Існує чимало доказів того, що «проросійські екстремісти, які тероризують східноукраїнські області, є галасливими антисемітами та расистами» [526] Shekhovtsov. ‘Extremism in South-Eastern Ukraine’. . Ці люди вірять, що євреї є одними із головних ворогів Росії [527] Дмитро Волчек. ‘Зброя бойовикам йшла з Москви — російський фашист, який не любить Путіна, але воював за «Новоросію»’, Радіо Свобода , 9 березня 2016. .

Загалом чимало аспектів російської інформаційної війни виглядають гротескно: російські неонацисти та антисеміти воюють на Донбасі в лавах «антифашистів», євреї змушені тікати з окупованих районів на терени, підконтрольні урядові «фашистської України», а Кремль об’єднує зусилля з антиєвропейськими неонацистськими силами на Заході.

«Харківські партизани», відповідальні за численні терористичні напади у Харкові, складаються із членів антимайданівської групи вігілантів «Оплот». Риторика речника «харківських партизанів» Філіпа Екозьянца пронизана «похмурими антисемітськими тирадами про те, що “безсоромні жиды ” захопили владу в Україні за сприяння Заходу». Іншими словами, його погляди — це черговий переспів старої антисемітської претензії, який повертає нас до чорносотенної тези про «світову єврейську змову» [528] Simon Shuster. ‘Meet the Pro-Russian “Partisans” Waging a Bombing Campaign in Ukraine’, Time , 10 April 2015. .

У березні 2014 року представники проросійських угруповань в Луганську називали Євромайдан «сіоністським переворотом», а проросійські юрми вигукували гасла проти «жидов» . Викривлена та химерна форма раціоналізації усього цього — «антисемітський наратив з деякими елементами Антимайдану, з якого випливає, що євреї — це “фашисти” (як у СРСР, коли “сіоністи” були співучасниками “американського імперіалізму”), а “антисемітизм трактується як антифашизм”. Російські маріонетки стверджують, що вони борються за визволення своїх “українських братів” від євреїв, які перебувають у владі» [529] Halya Coynash. ‘Kremlin Proxies Call “Kyiv Junta” “Miserable Jews”’, Human Rights in Ukraine , 3 February 2015. .

Російські націоналісти називають «жидами» ключових українських політиків, як-от Порошенка, Яценюка та Ігоря Коломойського. «Антимайданівські» веб-ресурси пов’язують євреїв із крайніми українськими націоналістами, використовуючи заголовки на кшталт «Смерть жидобандерівцям!» та посилаючись на зображення еталонного «жидобандерівця» Коломойського у відповідній футболці й інші подібні образи [530] Shekhovtsov. ‘Extremism in South-Eastern Ukraine’. . Як говорив один із російських бойовиків, «його головний аргумент проти України полягає в тому, що “вами керують євреї”» [531] Allison Quinn. ‘Foreigners Who Fight and Die for Ukraine: Even Those Killed Get No Recognition’, Kyiv Post , 24 April 2015. .

У 2014–2016 роках статті, інтерв’ю та коментарі подібного спрямування публікувалися у провідних російських ЗМІ, російських націоналістичних виданнях та медіях угруповань «ДНР» і «ЛНР». Антисемітські інсинуації також були задіяні під час персональних конфліктів між очільниками російських маріонеток. Ці публікації дають нам змогу проаналізувати сучасний російський антисемітизм та його прояви на окупованому Донбасі, які у певних випадках зраджують його спадкоємність щодо традиційного радянського антисіонізму [532] Вячеслав Лихачев. Антисемитизм в Украине, 2015’: JPR . :