Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Леонід Брєжнєв— перший, а відтак генеральний секретар Центрального комітету КПРС (1964–1982)

Іґорь Ґіркін(«Стрєлков») — офіцер ГРУ у квітні 2014 року очолив групу озброєних бойовиків, які проникли з території Росії на схід України і під проросійськими гаслами почали бойові дії у Слов’янську

Сєрґєй Ґлазьєв— провідний радник Путіна з питань України, уродженець Запоріжжя

Міхаіл Ґорбачов— останній генеральний секретар Центрального комітету КПРС (1985–1991), президент СРСР (1990–1991)

Алєксандр Дуґін— російський філософ і публіцист фашистського спрямування, ідеолог неоєвразійства

Боріс Єльцин— перший президент Росії (1991–1999)

Олександр Захарченко— ватажок «Оплоту» та незаконного угруповання «ДНР», у 2018 році вбитий внаслідок замаху

Рамзан Кадиров— пропутінський очільник Чечні, чиї військові формування («кадировці») воювали пліч-о-пліч із російськими маріонетками на Донбасі

Геннадій Кернес— міський голова Харкова із 2010 року, в минулому засуджений за шахрайство і пограбування, до 2014 року близький соратник Януковича, спирався на підтримку «Оплоту»

Дмитро Козак— російський політик, віце-прем’єр-міністр РФ; у 2003 році висував план конфедералізації Молдови; після окупації частини території Донбасу Росією очолив де-факто тіньовий уряд цих теренів, що контролює їх за допомогою фінансових та енергетичних субсидій («Міжвідомчу комісію з надання гуманітарної підтримки постраждалим територіям південно-східних районів Донецької і Луганської областей України»)

Борис Колесніков— донецький олігарх, ключовий соратник Ріната Ахметова, один із лідерів ПР та «Опозиційного блоку»

Вадим Колесніченко— лідер радикального проросійського крила ПР депутат Верховної Ради (2006–2014), співавтор «мовного» закону 2012 року, що надав російській мові офіційний статус у низці регіонів України, після окупації Криму Росією прийняв громадянство РФ

Ігор Коломойський— олігарх із Дніпра, співвласник бізнес-імперії «Приват», голова Дніпропетровської ОДА (2014–2015); фінансував український добровольчий батальйон «Дніпро» та партію «Укроп»

Леонід Кравчук— перший президент України (1991–1994)

Леонід Кучма— другий президент України (1994–2005)

Павло Лазаренко— лідер «дніпропетровського клану» в 1990-х роках, прем’єр-міністр України (1996–1997), у 2006–2012 роках позбавлений волі у США за звинуваченнями у відмиванні грошей та інших злочинах

Владімір Лєнін— засновник і лідер російської більшовицької партії та Радянської держави, один із чільних організаторів «червоного терору»

Алєксандр Лукашенко(Аляксандр Лукашэнка) — президент Білорусі від 1994 року

Ігор Марков— лідер заснованої в Одесі проросійської партії «Родина» («Вітчизна»), колишній депутат Верховної Ради; 2014 року втік до РФ

Дмітрій Мєдвєдєв— третій президент РФ (2008–2012), прем’єр-міністр РФ із 2012 року

Віктор Медведчук— голова адміністрації президента Кучми (2002–2005), кум президента Путіна, лідер Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), пізніше — проросійської організації «Український вибір»

Віктор Пінчук— український олігарх із Дніпра, голова бізнес-групи «Інтерпайп»

Петро Порошенко— український політик та олігарх, засновник кондитерської корпорації «Рошен», після Євромайдану у 2014 році обраний п’ятим президентом України

Владімір Путін— президент РФ у 2000–2008 та від 2012 року, голова уряду РФ у 1999–2000 та 2008–2012 роках, ветеран КДБ, директор ФСБ (1998–1999), організатор агресивної війни проти України

Радослав(«Радек») Сікорський— міністр закордонних справ Польщі (2007–2014)

Алєксандр Солженіцин— радянський політичний в’язень, письменник, російський націоналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури

Іосіф Сталін— радянський диктатор, генеральний секретар (1922–1934), відтак секретар (1934–1953) Центрального комітету більшовицької партії

Владіслав Сурков— старший радник та політтехнолог президента Путіна, куратор угруповань «ДНР» і «ЛНР»

Дмитро Табачник— український проросійський політик, голова адміністрації президента Кучми (1994–1996), віце-прем’єр-міністр із гуманітарних питань (2002–2005, 2006–2007), міністр освіти і науки України (2010–2014). Після Євромайдану втік до РФ