Кирилл Галушко - Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років

Сімнадцятого серпня 1918 р. Рада Міністрів затвердила закон про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету, який одразу мав розпочати навчання в складі чотирьох факультетів. Передбачалося «відкрити в цьому університетові факультети історико-філологічний та фізико-математичний з двома відділами — математичним та природничо-історичним»331. Іншою постановою уряд виділив 2 354 450 крб на фінансування в 1918 р. Київського і Кам’янець-Подільського державних українських університетів332. Аби новостворені українські державні виші не мали дефіциту кваліфікованих кадрів викладацького складу, уряд своєю постановою запровадив двадцять стипендій для підготовки професорів і викладачів вищих шкіл з українською мовою викладів. Умови надання стипендії тоді були надзвичайно сприятливими, адже щорічно по двадцять молодих учених протягом двох років мали одержувати державну стипендію в розмірі від п’яти тисяч до семи тисяч двохсот карбованців, загальним обсягом 150 тис. крб333.

314

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 201.

315

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 233—236.

316

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 213.

317

Там само. — Т. 1. — С. 21.

318

Там само. — С. 22.

319

Там само. — Т. 2. — С. 85.

320

Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. — Т. ІІ. — С. 71.

321

Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 205.

322

Там само. — С.191—192.

323

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 143, 144.

324

Там само. — С. 245.

325

Нова Рада. — 1918. — 22 жовтня.

326

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 238.

327

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 291.

328

Там само. — С. 299.

329

Там само. — С. 302.

330

Там само. — С. 237—239.

331

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 240—242.

332

Там само. — С. 248.

333

Там само. — С. 290.

Родина Скоропадських у парку гетьманської резиденції. Київ, серпень 1918 р.

Наступним кроком поглиблення українізації вищої школи став урядовий «Закон про право написання та захисту дисертацій на вчені ступені в усіх вищих школах України українською мовою» від 27 вересня334. Уперше було надано право послуговуватися українською мовою під час захисту наукових праць, що значно підвищувало рівень використання національної мови і ставало ще одним стимулом для її вивчення. Водночас це засвідчувало неухильне бажання гетьманського уряду продовжувати українізацію освіти та науки.

Відкриття Українського державного університету в Києві відбулося в надзвичайно святковій атмосфері 6 жовтня 1918 р. На урочистостях був присутній П. Скоропадський, який виголосив грамоту про заснування університету та промову в присутності 2 тис. студентів нового навчального закладу, урядовців, професорів та громадських і культурних діячів. Лейтмотивом виступу гетьмана були слова про майбутнє вищої школи, яка має зробити загальноукраїнським культурним надбанням «все велике, що зроблено вченими мужами як у Західній Європі, так і в Росії». Окресливши перспективи на майбутнє, П. Скоропадський зауважив, що «тільки на основах науки, основах державності та принципі індивідуальної свободи — можливий соціальний поступ людськості»335.

В атмосфері справжнього національного свята відбулося і відкриття Українського державного університету в Кам’янці-Подільському 22 жовтня 1918 р. Ректором цього навчального закладу було призначено І. Огієнка, а викладацький склад сформовано з педагогів та вчених із різних куточків України: В. Біднов, М. Федоров (Катерино­слав), І. Любарський, М. Васильківський, П. Клименко (Київ), К. Широцький (Петербург), М. Плевако, М. Столяров (Харків), П. Клепацький, П. Бучинський (Одеса) та ін.336.

Поряд із відкриттям українських державних університетів гетьманський уряд також сприяв заснуванню та діяльності освітніх закладів для національних меншин. При Кам’янець-Подільському українському державному університеті було відкрито кафедри польської та єврейської літератури. Дев’ятого червня в Києві урочисто відкрито Єврейський народний університет — перший вищий єврейський навчальний заклад на території колишньої Російської імперії. Його ректором обрано відомого єврейського громадсько-політичного діяча М. Зільберфарба. Навчання відбувалося на трьох факультетах: природничо-математичному, гуманітарному та єврейських знань337.