Незалежно від Міністерства національної культури і мистецтв діяли різного роду товариства мистецького, наукового спрямування як новостворені, так і ті, що працювали ще до 1917 р. Це, зокрема, Київський комітет охорони пам’яток, Товариство дослідників мистецтва, Український національний театр, товариство «Молодий театр» та ін. Не втручаючись у творчий процес і не намагаючись впливати на його хід, влада прагнула надати громадським установам допомогу, скоординувати їхні зусилля в розвиткові національної культури. Зокрема, було призначено державні пенсії та субсидії як окремим митцям, так і колективам. Чотирнадцятого червня 1918 р. гетьман П. Скоропадський затвердив довічну державну пенсію видатній українській акторці М. Адасовій (Заньковецькій), а також матеріальну підтримку «Молодому Театру у Києві», очолюваному Лесем Курбасом (10 тис. крб), і Українському національному театру під керівництвом О. Саксаганського (165 тис. крб). Майже 27 тис. крб уряд виділив на організацію режисерсько-інструкторських курсів363.
Державним коштом були поховані відомий громадський і освітній діяч І. Стешенко та дружина видатного українського громадсько-політичного діяча М. Драгоманова — Л. Драгоманова, пенсії призначені дружинам видатних українських громадських і культурних діячів К. Михальчука — Т. Михальчук та М. Кропивницького — Н. Кропивницькій та ін.364. Десятого червня Рада Міністрів ухвалила рішення про визнання могили Т. Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі національною святинею та виділила кредит на її утримання365.
334
Там само. — С. 298.
335
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 245.
336
Там само. — С. 248.
337
Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий. — К., 2003. — С. 79—81.
338
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 187.
339
Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії Наук у Києві. — К., 1919. — С. 40—51.
340
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 355—356.
341
Там само. — С. 365.
342
Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук. — К., 1993. — С. 14—15.
343
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матерали. — Т. 2. — С. 71.
344
Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук. — К., 1993. — С. 15.
345
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 355.
346
Перший піврік існування Української Академії Наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919 року. — К., 1919. — С.40—51.
347
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 126.
348
Там само. — Т. 1. — С. 144.
349
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 194—196.
350
Сорочан Н. Утворення і діяльність Головного управління мистецтв і національної культури за Гетьма-
нату П. Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. — Ч. ІІІ. — К., 2006. — С. 133.
351
Там само. — С. 133—134.
352
Там само. — С. 135.
353
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали: у 2 т. — К.: Темпора, 2015. — Т. 2. — С. 169.
354
Там само. — С. 295—296.
355
Там само. — С. 188.
356
Сорочан Н. Утворення і діяльність Головного управління мистецтв і національної культури за Гетьмана-
ту П. Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. — Ч. ІІІ. — К., 2006. — С. 136.
357
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 206—207.
358
Там само. — с. 243—245.
359
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 253.
360
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 356.
361
Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 239.
362
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 253.
363
Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 360.
364
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.
365
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 227.

Учасники Всеукраїнського з’їзду Вільного козацтва. Чигирин, жовтень 1917 р.
У 1918 р. Українська Держава продемонструвала суттєві досягнення розвитку національного мистецтва. На справжнє свято української культури перетворився Перший з’їзд діячів українського пластичного мистецтва, скликаний 9—16 червня в Києві за ініціативи Товариства діячів українського пластичного мистецтва та культурної громадськості України, активістів пам’ятко-охоронного руху. Під час роботи зібрання в приміщенні Національної опери влаштовували виставки творів малярства, архітектури, скульптури, прикладного мистецтва, фотографій та книжкової графіки366. Поряд із переглядом мистецьких творів учасники зібрання мали можливість ознайомитися з кращими зразками української поезії. Про високий професійний рівень з’їзду свідчить список його організаторів: Г. Павлуцький, Ф. Ернст, Г. Нарбут, М. Зеров, А. Петрицький, П. Филипович та ін.
Читать дальше