Кирилл Галушко - Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років

Здесь есть возможность читать онлайн «Кирилл Галушко - Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Події 26 тижнів перебування при владі в Україні «останнього гетьмана» Павла Скоропадського в 1918 році досі зумовлюють палкі суперечки істориків. «Оперетковий гетьман» чи «визначний державник», «німецька маріонетка» чи справжній відновлювач українства? У пропонованій праці проекту «LikБез. Історичний фронт» представлено спектр думок дослідників: від апологетів гетьмана до скептиків і противників. Окрім того, ми побачимо найширші кордони України, розбудову українського війська, відносини з Кримом, установлення кордону з Росією, який дуже несхожий на сучасний… Читач сам зможе оцінити постать Скоропадського, його дії та провести очевидні аналогії із сьогоденням.

Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

У серпні 1918 р. у складі Української Армії було створено ще одну дивізію: 1-ша Стрілецька козача дивізія (часто також звана «козацькою стрілецькою», також за кольором та кроєм своєї уніформи відома, як «Сіра» чи «Сірожупанна»), сформована австрійцями з військовополонених-українців у Володимирі-Волинському494. Вона складалася із чотирьох піших, кінного, гарматного полків та інженерної сотні й нараховувала понад 6 тисяч вояків. Дивізію відправили на Чернігівщину, де вона охороняла північно-східний кордон держави. Слід зазначити, що після прибуття на місце постійної дислокації дивізія була майже повністю демобілізована, і восени 1918 р. у її складі залишилося близько 600 вояків495. Сіра дивізія також була фактично підпорядкована німецькому командуванню.

Разом з німецькими військами Запорізька та Сіра дивізії брали участь в обороні кордонів Української Держави від більшовицької Росії (РСФРР). Служба ця була небезпечною, оскільки між Українською Державою і РСФРР була нейтральна зона, у якій активно, хоч і неофіційно, діяли радянські загони, що періодично нападали на українську територію. Один з таких загонів 11 вересня 1918 р. під селом Картушин496, напавши зненацька, знищив передову заставу 1-го (Республіканського) куреня 2-го Запорізького полку (20 вояків), а потім напав і на головні сили куреня. Запорожці відбили напад, але з надзвичайно великими втратами, що становили понад половину бійців куреня; командира куреня М. Зелінського було важко поранено497.

Крім вищеназваних частин, у серпні 1918 р. у складі Української Армії сформовано три частини для виконання спеціальних завдань із розширення території Української Держави: Чорноморський кіш (мав діяти на Кубані), Окремий загін запоріжських [так у тексті наказу — Є. П. ] низових козаків (мав діяти в низов’ї Дунаю та в Бессарабії, окупованих Румунією) та Окремий загін Січових Стрільців (мав діяти в Галичині, яка належала союзній Австро-Угорщині). Перша з цих частин мала складатися із 3 піших куренів та 1 гарматної батареї, а дві інші — з 1 пішого куреня та 1 гарматної батареї498. Ці частини мали бути своєрідним збройним авангардом Української Держави в тих регіонах, які вважали українською територією, але офіційно вони не входили до складу України. Формування цих частин є особливо цікавим, оскільки влітку 1918 р. в Українській Державі не вистачало військ навіть для підтримання внутрішнього порядку, не кажучи про захист уже наявних кордонів від зовнішньої агресії…

491

Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — С. 190, 207.

492

Тимощук О. Охоронний апарат Української держави (квітень — грудень 1918 р.). — Х., 2000. — С. 213.

493

ЦДАВО України. — Ф. 1074. — Оп. 2. — Спр. 9. — Арк. 113.

494

Наказ про включення дивізії до складу Української Армії від 2 вересня 1918 р. ч. 70 // ЦДАВО України. — Ф. 1077. — Оп. 5. — Спр. 10. — Арк. 385.

495

Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — С. 207.

496

Нині — село Картушино Стародубського району Брянської області Російської Федерації.

497

Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — С. 193.

498

ЦДАВО України. — Ф. 1074. — Оп. 2. — Спр. 9. — Арк. 143 та ЦДАВО України. — Ф. 1074. — Оп. 2. — Спр. 9. — Арк.157.

Головна база Ескадри повітряних кораблів поблизу Вінниці А Харук Крила - фото 76

Головна база Ескадри повітряних кораблів поблизу Вінниці (А. Харук, Крила України)

Військовому Міністерству підлягали ще різні дрібні підрозділи, серед яких був Кінно-гонецький дивізіон Генерального штабу, кадр 1-го Залізничного полку (створений для охорони залізниць), численні охоронні сотні (підтримували порядок у сільській місцевості) та команди для охорони військового майна.

Також в Українській Державі було сформовано ще кілька військових формувань, що не входили до складу Військового Міністерства.

Для охорони гетьмана П. Скоропадського та його родини створено Власний конвой Ясновельможного Пана Гетьмана, що його прирівнювали до полку. За штатом, затвердженим Радою Міністрів 17 вересня 1918 р. (вважався дійсним з 1 травня 1918 р.), конвой складався зі штабу і трьох сотень (офіцерської, яку комплектували тільки старшинами, кінно-­кулеметної і козачої). Однак ця частина входила до Української армії лише формально, оскільки підпорядковувалася не відповідному військовому командуванню, а Начальникові штабу Гетьмана всієї України, який підлягав тільки Гетьманові. Попри те що очолював цей штаб військовий (генеральний хорунжий В. Дашкевич-Горбацький499), фактично він був не органом військового управління, а установою, подібною за функціями до Міністерства імператорського двору Російської імперії.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Василий Кожелянко
Віктор Савченко - Павло Скоропадський
Віктор Савченко
Отзывы о книге «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років»

Обсуждение, отзывы о книге «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x