Віктор Савченко - Україна масонська

Тамплiєри Середнянського замку брали участь у П'ятому Хрестовому походi як окремий загiн у вiйську короля Угорщини Андрiя II. У 1217 р. цей загiн тамплiєрiв досяг Палестини, де, очевидно, з'єднався з основною масою мiсцевих тамплiєрiв. У 1245 р. тамплiєри Середнянського замку («соломоничi», як їх називали лiтописцi) допомагали угорському королю в боротьбi за Галицький княжий престол. Але угорськi вiйська (у складi яких воювали i тамплiєри) i князь Ростислав Михайлович (з чернiгiвських Рюриковичiв, чоловiк доньки угорського короля Бели) – властитель Мукачiвського замку – були розбитi пiд мiстом Ярославом вiйськом Данила Романовича Галицького.

У 1315-1317 рр. в Угорщинi загострилася боротьба за королiвський престол мiж Карлом-Робертом Анжуйським, галицько-волинськими князями Левом II та Андрiєм i тамплiєрами вiйська Петра Петруня. Карл-Роберт Анжуйський перемiг у цiй боротьбi i тамплiєри були змушенi пiти в Прикарпаття, отримавши вiд Лева II замок Мачк.

У 1323 р. тамплiєри брали участь у битвi мiж галицько-волинськими князями i татарами на боцi князiв Лева II й Андрiя. Разом iз тим академiк С. Єфремов стверджував, що масонство походило з лицарської традицiї та лицарського етосу, якi не були розвиненi у схiдно-слов'янському свiтi.

За бiльш поширеною легендою, пiд час переслiдувань тамплiєрiв у материковiй Захiднiй Європi у 1313 р. тамплiєрський флот перевiз священнi книги, скарби i лiдерiв ордену тамплiєрiв у Шотландiю, звiдки ще наприкiнцi XIV ст. масонство почало поширюватися в Англiю i далi… Разом iз тим iснує припущення, що пiсля розгрому ордену тамплiєрiв частина лицарiв втекла на Схiд (землi Угорського королiвства, Польського королiвства, Великого князiвства Литовського) i в гiрський Крим (князiвство Мангуп, генуезькi мiста-колонiї).

Одеський iсторик А. Красножон зробив спробу розгадати таємничi знаки Бiлгород-Днiстровської фортецi, яка була побудована на початку XV ст. (тодi Бiлгород-Монтекастро був великим торговим центром i портом з населенням близько 20 тис.). На великiй прямокутнiй баштi фортецi, фронтальна стiна якої виходить до Днiстровського лиману, iсторика зацiкавила величезна геометрична фiгура у виглядi трикутника, викладена з десяти гранiтних ядер дiаметром вiд 30 до 40 см, наполовину вмонтованих у стiну (складається з чотирьох «горизонтiв» ядер за схемою: 1 + 2 + 3 + 4 = 10). Iсторик доводить, що це тетрактiс-символ унiверсальних сил i процесiв, якi мають мiсце у Всесвiтi… i у той самий час – масонський i тамплiєрський символ. Круглий камiнь (кам'яна напiвсфера, ядро) – знак довершеностi, символ сили концентрацiї й єдностi. Тетрактiс («священна дельта», «священна пiрамiда») символiзує наочну форму цiлiсностi Всесвiту, що рухається вiд своєї єдностi до множинностi матерiального свiту.

Наприкiнцi XIII ст. в Англiї, Нiмеччинi, Австрiї, Францiї, Щвейцарiї з'явилися гiльдiї каменярiв (будiвельникiв), якi називалися «ложами», мали власний суд, статут i благодiйну касу, пiдтримували тiснi контакти, а у 1376 р. зафiксовано перше згадування «фрiмейсон» (вiльний каменяр). Але, ймовiрнiше за все, це ще не були справжнi масонськi органiзацiї (в сучасному розумiннi слова). Масони оформлюються в орден тiльки тодi, коли гiльдiї будiвельникiв, прийнявши лицарську символiку й iєрархiю, поповнилися вченими-iнтелiгентами та можновладцями.

Масони стали будiвельниками нових соцiальних вiдносин, саме вони прорвали станову блокаду в Захiднiй Європi, об'єднавши рiзнi стани, домоглися вiд свiтської влади визнання невiд'ємним права людини на участь у суспiльному життi за межами своєї корпорацiї.

На Галичину (яка перебувала пiд владою Польщi) наприкiнцi XV ст. поширився вплив ордену Розенкрейцерiв (можливими розенкрейцерами були М. Рей, Павло «Римлянин», С. Кльонович). В українських землях сформувалися братства православних мирян, якi нагадували за цiлями, влаштуванням i ритуалом свiтськi ордени. Тому деякi дослiдники вбачають прообраз масонських братств в українських братствах.

Iсторично доведеною батькiвщиною сучасного масонства можна вважати Шотландiю й Англiю. В 70-80-тi роки XVI ст. масонство утвердилося в Шотландiї, звiдки масонська орденська структура стала поширюватися в Англiю, Францiю, Iрландiю… Шотландiя мала, можливо, бiльш давнi масонськi традицiї. Старiйшi ложi (такi, як «Мерiс чепел лодж» в Единбурзi) виникли ще до появи «абстрактного» масонства.

Можливо, iсторiя масонського ордену в Англiї почалася з будiвництва грандiозного Собору Святого Павла в Лондонi (початок робiт у 1675 р.). Це будiвництво об'єднало однiєю метою багато громадських груп i соцiальних верств, що i стало основою корпорацiї будiвельникiв за участi аристократiї, вчених i представникiв буржуазiї. Вiльнi вiд безпосереднiх будiвельних робiт члени ордену стали розмiрковувати над унiверсальними принципами будiвництва й аналогiями будiвництву в навколишньому свiтi. Масони стали зводити такий собi «Храм гуманностi», при цьому «камiнням» їм служили члени ордену, «будiвельним розчином» – терпимiсть i братерство, «кресленням» – Бiблiя, а «архiтектором» – Бог.