Таким дуже непростим виявився фінал епохи війн і революцій. Так вступала в свої права нова епоха.
Що несла вона українцям?
Намагаючись прозріти прийдешнє, очевидно багато хто з них подумки цілком природно, закономірно знову і знову звертався до буремних 1917, 1918, 1919 і 1920 років, прагнув збагнути, оцінити їх роль у власній долі, в історії нації, народу.
Практично всім було ясно: той час став переламним, порубіжним, таким, з якого варто вести новий відлік життя.
Одні, можливо, сприймали добу, що настала, як широку й світлу дорогу, на яку їх з гуркотом і свистом виніс локомотив історії. Дорогу, на якій, попри її незвідомість, сподівалися досягти давно омріяною, бажаною — бути самими собою, всебічно розвиватися, вдосконалюватися, жити якомога повнокровно, щасливо, мирно.
Інші, можливо, з такою ж серйозністю, а ще — тривогою прагнули розібратися, чому для них минуле лихоліття, крім тяжких втрат, принесло й невідворотну перспективу нових випробувань, які невідомо коли скінчаться і чи скінчаться взагалі.
Так чи інакше, пам'ять незмінно повертала людей у вогняний час, змушуючи багатократно переосмислювати його. Та стверджувати, що віднаходились чіткі, ясні, безсумнівні відповіді на важливі питання, що не давали спокою, навряд чи хто б зважився. Як, втім, судячи з усього, в тому не можна бути певним і сьогодні.
До вище висловленого можна додати хіба що геніальні слова великого Г. Гейне: «Хроніки пишуть ті, для кого важливе сучасне». Гадається, вони напрочуд співзвучні задуму чотиритомника і його запропонованій реалізації.
Ленін В. І. Лист до робітників і селян України з приводу перемог над Денікіним. // Повне зібр. тв. — Т. 40. — С. 40.
Там само.
Широкорад А. Россия и Украина. Когда заговорят пушки. — М., 2007. — С. 288–289.
Ленін В. І. Назв. праця. — С. 40.
Там само. — С. 41.
Ленін В. І. Назв. праця. — С. 41–42.
Там само. — С. 43.
Ленін В. І. Назв. праця. — С. 42–43.
Там само. — С. 44.
Там само.
Ленін В. І. Назв. праця. — С. 44–45.
Там само. — С. 45.
Див.: Історія Української РСР. У восьми томах, десяти книгах. — Т. 5. — Велика Жовтнева соціалістична революція і громадянська війна на Україні (1917–1920). — К., 1977. — С. 441–446; Супруненко Н. И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине (1918–1920). — М., 1966. — С. 330–334.
Омелянович-Павленко М. Зимовий похід // За державність (Каліш). — Зб. 1. - 1929. — С. 9–52; Зб. 2. - 1931. — С. 9–46; Зб. 3. - 1933. — С. 9–54; Зб. 4. - 1934. — С. 9–72.
Омелянович-Павленко М. Зимовий похід (6.ХІІ.1919 — 6.05.1920 рр.) // Спогади командарма (1917–1920): Документально-художнє видання. — К., 2007. — С. 228–397.
Див.: Там само. — С. 398–406.
Там само. — С. 376–379.
Омелянович-Павленко М. Без дати і фактів // Назв. праця. — С. 489.
Там само.
Доценко О. Зимовий похід (6.XH-6.V.1920) — Варшава, 1932. - 237 с.
Доценко О. Зимовий похід (6.ХП-6.У1920) — К., 2001. - 237 с.
Певний П. За волю та державність. Похід української армії в запілля ворога з 5 грудня 1919 по 5 травня 1920. — Кн. 1. — Станіслав, 1920. - 88 с.; Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919–1920 рр. Ч. 1 (Політичний огляд): З документами в тексті і додатками. — Коломия — К.; 1923. - 99 с.
Див.: Омелянович-Павленко М. Назв. праця. — С. 489, 493–495.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції: 1917–1921. — Прага, 1942, - Т. 1. Центральна Рада-Гетьманщина-Директорія — 212 с.; — Т. ІІ. Кам'янецька доба — Зимовий похід. — 232 с.; — Т. ІІІ. Польсько-український союз. Кінець збройних змагань УНР. — Прага, 1943. - 234 с.
Див.: Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917–1921. — Т. ІІ. Зимовий похід. — Т. ІІІ. Польсько-український союз. Кінець збройних змагань УНР. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 83–116, 245–251.
Доценко О. Зимовий похід (6.ХІІ.1919 — 6.V1920). — К., 2001. — С. 17.
Там само.
Див., напр.: У 50-річчя Зимового походу Армії УНР, 1919–1920. — Нью- Йорк, 1973. - 280 с.; Верига В. Зимовий похід та УГА // Визвольні змагання в Україні 1914–1923 рр. У 2-х т. — Т. 2. — Львів, 1998. — С. 179–187.
Див.: там само. — С. 34–35.
Читать дальше