Антін Кравс - За українську справу. Спомини про ІІІ корпус УГА після переходу за Збруч

Для нас було добре знати, що головна ворожа сила є зібрана в цьому місці, бо тим лекша була тоді рішальна праця І-го Корпусу. Потрібно було тільки, щоб війська, а передусім Запоріжський Корпус — видержали. Полк. Сальський вицофав зручно і своєчасно Запоріжців з Вел. Бугаївки і Городища за багнисту долину Стугни, щоби тут, зібраними силами зустрінути нагальний наступ ворога.

Через цей відступ Запоріжського Корпусу відкрилося праве крило 2-ої бригади, яка на північ від Василькова готовилася до наступу на Крушенку. Рівночасно большевики напали і на ліве крило 2-ої бригади, а саме на ІІ/2 курінь біля Каплиці і відкинули його на Васильків. Однак свіжий І/2 курінь заляг міцно на північній границі Василькова і разом з вицофаним в міжчасі з правого крила ІІІ/2 курінем удержав її. Повний 2-ий полк артилерії займає на горбах на полудневий схід від Василькова становища і здержує наступаючого ворога. Тимчасом от. Виметаль, який держить зі слабим „куренем смерти" стацію Васильків, наказує зібраній біля Путреного Поля резерві Групи (курінь ІV/2 і І/2) протинаступ на Каплицю, однак не може здобути позицій, навпаки сам, притиснений, поволі відступає назад через хутір Черкас на Солтанівку.

В цім критичнім моменті 8. бригада, якої не захопив головний удар большевиків і яка без труду відпирала слабі наступи червоних на Кожухівку і Данилівку, бачучи тяжке положення 2-ої бриґади, звертає свої 2 курені проти Путриного Поля, який знову займає. В цей спосіб була відтяжена 2. бриґада у тяжкім бою і звязок з нею був знову наладнаний.

У вечірніх годинах кидає сот. Ревюк, який обняв команду 2-ої бриґади, з власної ініціятиви ослаблені тяжкими боями курені 2. бриґади ще раз до протинаступу і займає назад Каплицю та горби на полуднє від Крушенки.

В тім самім часі займає ІІ-ий курінь 8-ої бриґади під командою сот. Станимира бравурним наступом на баґнети Глеваху. Головний Отаман, який підїхав у своїй сальонці аж у перші лінії, приглядався наступові цього куреня, а пізніше відїхав так само нагло, як приїхав.

В міжчасі Запоріжський Корпус відпер кріваво усі очайдушні наступи ворога, який намагався перейти річку Стугну.

Так скінчився нагальний і з великою енергією переведений наступ большевиків 29. VIII. вечором тим, що вправді здержав на цілий день власний наступ Запоріжського Корпусу і групи от. Виметаля, але позатим не мав ніякого більшого успіху.

Зате за той час назріло вирішення на північнім крилі, де йшов вперед І-ий Корпус. Його бриґади, посуваючися алярмовими маршами, випали негайно з лісів між залізницею Київ — Козятин і шляхом Київ — Житомир і останками сил у легенях кинулися в пізних пополудневих годинах на вповні заскоченого ворога.

5-та бриґада здобула Забіря і виборола собі перехід через багнисту річку Бобрицю.

6-та бриґада, яка пригналася через Ясногородку і мала за собою 40 км., закріпилася одним куренем ще в ночі з 29. на 30., після крівавих вуличних боїв, у місточку Ігнатівка, що лежить на східнім березі Ірпеня.

10-та бриґада, яка як північне крило і задна охорона армейської Групи посувалася шляхом Київ — Житомир через Мотижин на Березівку, звела кілька боїв коло згаданих місцевостей з малими, розсипаними відділами большевиків, відкинула їх і станула вечором 29. одним куренем і одною батерією в Березівці, а головними силами в Мостищі над річкою Буча.

Зараз на північ від них стояв 1. кінний полк, який перервав шлях Київ — Коростень, і станув на сторожі в місці перервання.

Так отже перший день наступу перейшов на цілім фронті армейської ґрупи з успіхом. Очайдушний протиудар червоних розбився на незвичайно хоробрій поставі Запоріжського Корпусу і групи От. Виметаля, які видержали головний удар, не віддали ворогові ні одної пяди з поля бою, а вечором бравурними протинаступами виперли ворога з його становищ.

У висліді в становищах ворога створилася поважна прірва між Ігнатівкою і Глевахою.

Цього вечора м. и вже знали, що Київ буде наш.

В ранніх годинах 30. серпня 6-та бриґада І-го Корпусу очистила до решти, не зважаючи на розпучливу оборону большевиків, місточко Ігнатівку і здобула сильні, пануючі над околицею закопи на горбах на схід від місточка. Розбитий ворог відступає в дикій паніці. 6-та бриґада наступає утікачам на пяти і рівночасно з ворогом впадає у другі становища біля Софійської і Петропавлівської Борщагівки. 5-та бригада займає Боярку, 8-ма Віту; 2-га бригада посувається як резерва за 8-ою.