Онацький Є. Листи з Італії // Розбудова нації. 1928. Ч. 3. С. 95.
Його ж. Культ успіху // Розбудова нації. 1934. Ч. 7/8.
Див.: Сціборський М. Націократія. Париж, 1935. С. 50–57.
Мірчук П. Нарис історії ОУН. С. 113.
Там само. С. 114.
Мартинець В. Ідеологія організованого і т. зв. волевого націоналізму. Вініпег, 1954. С. 29, 74–76.
Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУНз і ЗЧ ОУН. : Нью–Йорк — Торонто, 1962. С. 8.
Payne Stanley G. A History of Fascism. 1914–1945. — Madison, Wisconsin, 1995. P. 323.
Olexander Motyl. Op. cit. P. 163–164.
Лисяк–Рудницький І. Націоналізм // Історичні есе. — Т. 2. — С. 251.
Лисяк–Рудницький І. Націоналізм. — С. 251 — 252.
Кентій А В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів (1929 — 1941). — К., 1998. С. 33.
Payne Op. cit., P. 126. Йдеться про Н. Бухаріна.
Зайцев О. Фашизм і український націоналізм // Ї. Вип. 16. 2000. Праві та Європа. С. 101
Прокоп М. У сорокаліття III Надзвичайного Великого Збору ОУН // Прокоп М. Напередодні незалежної України. Нью–Йорк — Париж — Сидней — Торонто — Львів. НТШ, Бібліотека українознавства. Т. 62. С. 67
Постанови Третього Надзвичайного Великого Збору Організації Українських націоналістів що відбувся в днях 21 — 25 серпня 1943 р. // ОУН в світлі постанов… С. 99 — 100.
Там само. С. 107–112.
Детальний виклад основних праць публіцистів ОУН (р) в Україні другої половини 1940–х — поч. 50–х років див у книзі: Русначенко А. Розумом і серцем. Українська суспільно–політична думка 1940–х — 1980–х років. К.: Видавничий дім «KM Academia», 1999.
Motyl O. Op. Cit. P. 175.
Постанови Третього Надзвичайного Великого Збору Організації Українських націоналістів // ОУН в світлі постанов… С. 108. 112.
Мотиль Олександр Організація українських націоналістів і робітництво (кілька завваг) // Сучасність. 1980. Ч. 2. С. 62.
Цей аргумент наводить польський дослідник Р. Тожецкі: Torzecki R. Polacy і ukraincy. Sprava ukrainska w czasie II wojny switowej na terenie II Rzeczypospolitej. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 1993, S. 190 — 191.
Резолюції Першої Конференції Закордонних Частин ОУН що відбулася в вересні 1947 р. // ОУН в світлі постанов… С. 180.
Постанови Другої (надзвичайної) конференції Закордонних Частин ОУН (з 28–31. 8. 1948 року) // Там само. С. 223.
Там само. С. 225.
Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля і кордони. К., 1995. С. 249.
Кричевський Р. Цит. Праця. С. 23.
З постанов ширшої наради членів О.У.Н. за кордоном // Док–т з особистого архіву О. Кузьмович. С. 5.
Там само. С. 6.
Там само. С. 3.
Кричевський Р. Цит. праця. С. 84.
Резолюції Третьої Конференції Закордонних Частин ОУН що відбулася у квітні 1951 р. // ОУН в світлі постанов… С. 259.
Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГОУ), ф. 1, оп. 16. спр. 74, арк. 86.
За свідченням К. Філбі у 1949–1950 pp. SIS відправила в СРСР в українські регіони три групи парашутистів, які зникли. Наприкінці 1951 p. SIS відправила ще три групи по шість осіб (літаком з бази на Кіпрі) — дві з них було десантовано на Західній Україні, одну — біля польсько–радянського кордону. Коментар самого К. Філбі про його роль у подальшій долі цих груп досить красномовний: «Я не знаю, що сталося з цими групами. Але я маю обґрунтовані припущення» (Цит. за: Philby К. My Silent War. New York: Grove Press, 1968. P. 171) Зауважимо, що британці опікувалися С. Бандерою та його оточенням, тоді як ЦРУ підтримувало опозицію — цей «поділ праці» спричинив конфлікт між двома спецслужбами, який опосередковано сприяв і загостренню суперечностей в ОУН (б).
Стахів Є. Цит. праця. С. 262–263; Процик С. ОУН в ретроспективі // Здалека про близьке. Львів. 1992. С. 25–26.
ЦДАГОУ ф. 1, оп. 16, спр. 72. арк. 63.
Кричевський Р. Цит. праця. С. 94.
Процик С. В ім’я істини // Здалека про близьке. С. 50–53.
Найдетальнішип опис цих подій можна знайти у праці: Русначенко А. Народ збурений. Національно–визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусі. Литві. Латвії Естонії. К.: Пульсари, 2002. С. 381 — 388.
Читать дальше