Роман Дашкевич - Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота

Здесь есть возможность читать онлайн «Роман Дашкевич - Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Нью-Йорк, Год выпуска: 1966, Издательство: Червона Калина, Жанр: История, Биографии и Мемуары, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Історія Гарматної Бриґади Січових Стрільців написана у пам’ять Гармашів — Старшин і Рядовиків, які полягли в боях, і тих, яких замучено з причини їх служби у Гарматній Бриґаді СС. Спогади генерал-хорунжого Армії УНР про участь Січових стрільців у визвольній боротьбі українського народу на Наддніпрянщині 1917–1920 рр.

Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Український уряд чекав у Сарнах на повідомлення з Берестя, де 9 лютого 1918 року заключила Україна мир з Німеччиною, Австрією, Туреччиною і Болгарією. Уряд сподівався, що прийде до умови про військову допомогу для України від Німеччини і Австрії.

Застави з гарматами забезпечували доступ до Сарн.

На шляху у напрямі на Ковель-Маневичі якийсь ешельон із салдатами з фронту хотів пробиратися на схід, та натрапив на стрілецьку заставу. Застава отворила вогонь з гармат. Поїзд почав утікати назад в сторону станції Маневичі. За ним у погоню пустилася гармата під командою О. Пилькевича. Гармата у вагоні в’їхала на станцію Маневичі. На станції було вже німецьке військо, яке привітало гармату Пилькевича, як перших українських вояків. Так українське військо стрінулося з німецьким військом, яке згідно з умовою у Берестю, ішло на Україну.

О. Пилькевич вернувся з гарматою назад на станцію Сарни і повідомив, що у Маневичах стрінув німецьке військо. На другий день німецькі ешельони прибули на станцію Сарни і нав’язали зв’язок з українським командуванням і українським урядом.

Застави, висунені на захід, стягнено.

Офензива на Київ

Почався тепер наступ на схід — на Київ. Українські війська, як ті, що були у Сарнах, так і Запоріжці, наступали проти большевиків спереду, а за ними посувалися німецькі війська.

За цей час совєтські війська зайняли залізничну лінію на схід Сарн, з Олевськом і Коростенем. Довелося знову відбивати утрачені станції. Гармати переставлено з обстрілом на схід. Пробойові ешельони, з гарматами спереду, рушили із Сарн на схід.

На станції Бородянка українська команда дістала відомості, що на півдні від залізничного шляху Сарни-Коростень посуваються на схід якісь війська. Команда СС дала наказ, щоб батерія вислала відділ гармашів-верхівців, щоб розвідати, що то за війська ідуть на схід. Хоч команда СС і хотіла організувати кінноту, але це ішло тяжко, було тільки кілька їздців. Вивантажено верхові коні і кілька коней від гармат. Відділ верхівців, у силі біля 30 шабель, вирушив під командою М. Кураха на розвідку. Коло містечка Макарова гармаші наткнулися на частини чесько-словацького легіону, які поспішно відступали перед німцями на схід. Чехи повідомили, що не мають ніяких ворожих намірів супроти українського війська, а відступають на схід, щоб не стрінутися з німецькими військами. Розвідка гармашів мирно розійшлася з чехами.

Станції Тетерів, Бородянку взято легко. Коростень здобуто боєм, у якому наші гармати обстріляли станцію. Станцію Бучу взято по залізничному шляху. Це була остання станція, яку здобуто у своєрідній тоді війні по залізничному шляху.

Перед місяцем на станції Буча демобілізувалася артилерійська бриґада, яка покинула фронт і пустилася їхати на схід. Більшість старшин цієї бриґади подалися у поблизьке село, де перебували під час цілої воєнної завірюхи.

У батерії СС було мало старшин, тож Дашкевич поїхав верхи з двома гармашами і підводою до цього села, попробувати, чи хтось зі старшин не схоче вступити до батерії СС.

У селі було багато старшин. Дашкевич відшукав командира гарматньої бриґади і представив йому справу. Був це генерал, який обіцяв зараз скликати старшин і спитає, чи хтось із них схоче вступити на службу до української батерії.

До школи зійшлося біля 40 старшин. Генерал пояснив, чому скликав старшин. Дашкевич вияснив справу та спитав, чи хтось не зголоситься до батерії на старшинські посади.

Старшини випитували, як маються справи на фронті проти Совєтів, чи це правда, що ідуть німецькі війська. Розпитували, які відносини є в українському війську, але ніхто не хотів вступити до батерії. Дашкевич попрощався з генералом і старшинами та вийшов із залі. На подвір’ї приступив до Дашкевича один старшина. Заговорив по-українськи. Представився — поручник Коморовський із Києва і заявив, що голоситься до служби в батерії. Добре і це. Старшини не носили тоді вже старшинських відзнак, були без відзнак. У залі говорили всі по-російськи, на питання Дашкевич відповідав по-українськи. Пор. Коморовський приніс свої речі. Один з гармашів відступив йому свого верхового коня, а сам сів на підводу. Так прибули на станцію Буча. Пор. Коморовський був призначений старшим старшиною у батерії.

Так із біля 40 артилерійських старшин зголосився до української батерії тільки один. Зовсім певно, більшість із них були українці. Не мали відваги вступити до українського війська, хоча і хотіли, бо не знали, що зробити із собою, на що зважитися. За цю свою нерішучість старшини царської армії платили своїм життям, бо тисячами розстрілювали їх збольшевичені солдати за намовою комуністичних аґентів. Та мимо цього, ті старшини-українці, не мали відваги рішитися, щоб піти до свого війська і воювати проти ворога — московських большевиків.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота»

Обсуждение, отзывы о книге «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x