Михайло Горбовий - Гуцули у Визвольній боротьбі

Військовий, громадсько-політичний і кооперативний діяч, педагог, художник, різьбяр, ткач-килимар; осавул Косівського коша січових стрільців (2.08.1914), четар 1 — ї чети 1 — ї сотні 1 — го куреня УСС (09.1914), стрілець Гуцульської сотні УСС; засновник Пласту в Косові (12.06.1922), опікун 25-го пластового полку юнаків ім. Осипа-Юрія Федьковича (12.06.1922 — 12.10.1924) та 26-го полку юначок ім. Наталії Кобринської (з 22.5.1924), співорганізатор "Союзу промисловців Гуцульщини" (1927), а з 1930 р. — кооперативу "Гуцульщина", член Головної управи Української соціалістичної радикальної партії, секретар її Косівського повітового осередку (з 1932), фундатор і голова управи Союзу української поступової молоді ім. Михайла Драгоманова "Каменярі" (1933–1938), голова артілі "Гущульщина" (1940).

Учасник пластового курсу для впорядників (14–18.08.1922, м. Коломия). Ініціатор створення першої пластової килимарні (1924). За пластову працю отримав вищий пластовий титул скавтмастра (22.5.1924). Інтендант Першої пластовоїзустрічі(12–14.07.1924, Писаний Камінь біля Косова). Ініціатор об'єднання двох пластових полків у Косові у 25-й полк, незабаром — курінь, юнаків та юначок ім. Михайла Павлика (12.10.1924), зв'язковий цього куреня. Окружний зв'язковий 5-ї (Гуцульської) округи Пласту (з 1924). Член-засновник 1-го пластового сеніорського куреня ім. Степана Тисовського (1930).

Пластовий псевдонім "Чорногорський вітер". Автор спогадів.

КНИГА ВИДАНА КОШТОМ ЗІНОВІЯ, ЯРОСЛАВА, ЮЛІАНИ, МИХАЙЛИКА I ПАВЛИКА КОТІВ.

ЩИРА ПОДЯКА!

Володимирові БЛИЗНЮКУ, Романові БОРОВИКУ, Петрові БУДЗУ, Геннадію БУРНАШОВУ, Оксані ВРУБЛЕВСЬКІЙ, Ігореві ГУЛІ, Петрові ГУЛІ, Тетяні ДОБКО, Наталі ДЯЧЕНКО, Юрію КРАВЧЕНКУ, Людмилі ЛУКАНЮК, Маркові ЛУКАНЮКУ, Надії ЛУКАНЮК, Олені ЛУК'ЯНЧУК, Тарасові МАЙСТРИШИНУ, Ростиславові МАРТИНЮКУ, Володимирові МОРОЗУ, Леонідові МУСІ, Любомирові НИКИФОРІВУ, О. ПАВЛИШИНУ, Степанові ПАХОЛКУ, Ігореві ПЕЛИПЕЙКУ, Валентині ПЕРЕДЕРІЙ, Лесі ПИПТЮК, І. ПІДКОВІ, Дмитрові ПРОДАНИКУ, Лесі САПРІЯНЧУК, Володимирові СЕМЕНІВУ, Оксані СЕМ'ЯНІВ, Федорові ТЕРШАКУ, В’ячеславу ТРУШУ, Любомиру ХАМУЛЯКУ та Ігореві ЧОРНОВОЛУ, а також працівникам Косівського музею Визвольних змагань, Наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України (м. Львів) і Національної бібліотеки ім. Володимира Вернадського НАН України

Назару ГРИНИКУ, Андрієві ЖОВАНИКУ, Мирославу БЛИЗНЮКУ, Юрію ДОВБЕНЧУКУ, Оксані КАБИН, Людмилі ЛУКАНЮК, Марії МЕГИДИНЮК, Ігореві МАРТИНЮКУ, Володимирові ЛУКАНЮКУ, а також кредитній спілці "Косівська", Куреню Уладу старших пластунів "Орден Залізної Остроги" ім. Святослава Завойовника, ДПІ в Косівському районі, відділу соціального забезпечення Косівської районної ради н. д. за фінансову підтримку під час підготовки книги

із приватного архву Михайла ГОРБОВОГО, які надала Оксана СЕМ'ЯНІВ, а також із приватних архівів Петра АРСЕНИЧА, Володимира БЛИЗНЮКА, Романа КОВАЛЯ, Ігоря МАРТИНЮКА, Р. ПАЛАСІОС-ФЕРНАНДЕСА, Миколи САЛАГОРА, Ярослава СВАТКА, Ольги СВІДЗИНСЬКОЇ, Олександра СОЛОДАРЯ, Юрія ТИМОШЕНКА, Любомира ХАМУЛЯКА, Богдана ШТУНДЕРА, Юрія ЮЗИЧА, з альбому "УСС", журналу "Літопис Червоної Калини" та Енциклопедії Сучасної України

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ ГАЗЕТУ "НЕЗБОРИМА НАЦІЯ"!

НАШ ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 33545

У спогадах це прізвище подається по-різному — Устіянович та Устиянович. Скрізь подаватиму однаково — Устиянович. — Ред.

У М. Горбового та інших авторів зустрічається різне написання цього гуцульського села у Південній Буковині — Кирлібаба, Кірлібаба, Кирлибаба і Кірлибаба. У подальшому я уніфікуватиму написання — Кирлібаба. Зустрічається також гора Присліп і Прислоп. Уніфікуватиму й тут — Присліп. — Ред.

Йдеться про бій в околицях с. Добрівляни 21 жовтня 1914 року. Дослідник історії УСС Степан Ріпецький про цей бій писав: "Зокрема [під час жовтневих боїв УСС] відзначилась сотня Дудинського, що, незважаючи на значні втрати, одинока втрималась на позиції в бою під Добрівлянами, коло Стрия, після відступу австрійських відділів. Своєю спокійною і відважною поставою УСС виказали тут знову свої вояцькі якості, якими вони не тільки дорівнювали, але навіть перевищували австрійські частини". — Ред.