Олександр ГОЛОВКО - Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття

Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – С. 86–87.

Rocznik Traski // MPH. – T. 2. – P. 835;

Rocznik krakowski// Ibid. – P. 835;

Rocznik górnośłąski // Ibid. – T. 3. – 1878.– P. 715.

Див. також: Rocznik kapitulny krakowski // Ibid. – P. 800; et al.

В історичній літературі під впливом тих чи інших джерел робиться висновок щодо результату битви під Мозгавой на користь або Мешка старого, або Лешка з Романом. Проте необхідно зазначити, що чимало істориків дуже обережно ставляться до питання про суто ратні результати цієї битви. Зокрема, р.Рьопель, докладно описавши хід бою, нічого не пише про його результат, а знавець історії польсько-руських відносин Б.Влодарський вважає, що битва завершилася безрезультатно. Див.

Roeрell G. Geschichte Polens. – Hamburg, 1840. – Bd. 1. – S. 177–178;

Włodarski B. Wolyń pod rządami Rurikowiczów i Boleslawa Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński.. – T. 3. – Równe, 1934.– S. 129;

Його ж . Polska i Rus: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 19.

Пашуто В.Т. Внешняя политика древней Руси. – Москва, 1968. – С. 164.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 688.

Зубрицкий Д. История древнего Галицко-Русского княжества. – Львов, 1852. – Ч. 2. – С. 9.

Погодин М.П. Сочинения. – Т. 1. – Москва, 1871.– С. 437;

Пашуто В.Т. Внешняя политика древней Руси. – С. 164.

ПСРЛ. – Т. 25. Московский летописный свод конца XV в. – Москва, Ленинград, 1949. – С. 97;

Толочко П.П. Дреневнерусский раннефеодальный город. – К., 1985. – С. 162–163.

Етимологічний словник літописних географічних назв Південной Русі. Під редакцією О.С.Стрижака . – К., 1985. – С. 162–163.

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 51–71;

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table IX. – P. 39.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 726.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 698.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 701.

Рапов О.М. Княжеские владдения на Руси в X – первой половине XIII в. – С. 191.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 720

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 702.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 702.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 776.

Zajączkowski S. Najdawniejsze osadnictwo Polski na Podlasiu // Rocznik dziejów spolecznych i gospodarczich. – T. V. – Lwów, 1937. – S. 40–41;

Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Bd. 1. – Köln, Graz, 1955.– S. 101.

Codex Diplomaticus et Commemorationum Masoviae Generalis. – T. I. Ed. E.Kochanowski . – Varsaviae, 1919.– № 366. – P. 421.

Орден пруських рицарів Христових був створений в 1226–1228 рр. за ініціативою мазовецького князя Конрада та плоцького єпископа Гюнтера в значній мірі за рахунок загону рицарів-меченосців, що прибули сюди з Риги. За місцем проживання орден отримав назву Добжинського і в подальшому формувався з північногерманських рицарів. В 1235 р. за ініціативою легата папи римського Григорія IX Вільгельма Моденського відбулася унія доволі слабкого Добжинського ордену з Тевтонським орденом. Значна частина хрестоносців-добжинців на чолі з магістром Бруном це об’єднання не підтримала. Саме цей загін вирішив використати Конрад Мазовецький, який запропонував рицарям поселитися в руському місті Дорогичині. В основу статуту ордену добжинців, як, до речі і меченосців, було покладено статут ордену тамплієрів, або “ бідних рицарів Христа і Соломонова храма ”. Про конфлікт Данила з добжинцями див:

Ждан М. Романовичі і німецький хрестоносний Орден // Український історик. – 1973. – № 34 (39–40). – С. 54–68;

Szczawelewa N.I. Sprawa pruska w polityce Daniela Halickiego // Ekspansja niemieckich zakonów rycerskich w strefie Bałtyki od XIII do polowy XVI wieku. – Toruń, 1990. – S. 52–53;

Łowmiański H. Prusy-Litwa-Krzyzacy. – Warszawa, 1989. – S. 436; та ін.

Tyszkiewicz J. Cultural process connected with expansion of the Rus of Kiev towards Lithuania in the 9-th – 11-th centuries // Archeologia Polona. – Wroclaw, Kraków, Gdańsk, 1975. – P. 118–120.

Див. також: Сидоренко О.Ф. Українські землі у міжнародній торгівлі (IX – середина XVII ст.). – Київ, 1992. – С. 69–70.

Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – Warszawa, 1846. – T. 1. – S. 202, 212.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 721.

Див.: Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р. // Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 119–120.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 708.

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table V. – P. 23. – Table XI. – P. 47;

Kaszdan A. Rus'-Byzantine Princely Marriages in the Eleventh and Twelfth Centuries // Harvard Ukrainian Studies. – 1988/1989. – Vol. XII/XIII. – S. 424;