Олександр ГОЛОВКО - Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття

История Украинской ССР. – Т. 1. – К., 1982.. – С. 383, 409 (автор – П.П.Толочко ).

Ідея колективного патронату була вперше висловлена нами на початку 90-х років ( Головко О.Б. Південна Русь і половецький степ у політичній діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславича // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку (матеріали других всеукраїнських читань). – Черкаси, 1992. – С. 16) і знайшла підтримку у М.М.Кучінка ( Кучінко М.М . Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині (від палеоліту до середини XIV ст.) – Луцьк. – С. 173–174).

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 421.

Див.: Бибиков М.Б. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья и Северного Кавказа // Древнейшие государства на территории СССР. 1980 г. – Москва, 1981. – С. 71;

Його ж. Византийские источники // Древняя Русь в свете зарубежных источников. – Москва, 1999. – С. 139.

Горский А.А. Русские земли в XIII – XIV веках. Пути политического развития. – Москва, 1996. – С. 64–65; пор.

Ключевский В.О. Курс русской истории // Собрание сочинений. – Т. 1. – Москва, 1997.– С. 531.

Татищев В.Н . История российская. – Т. 3. – Москва, 1963. – С. 169–170.

Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – С. 267.

Рыбаков Б.А . Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. – Москва, 1963. – С. 163.

Котляр М.Ф . Данило Галицький. – К.,1979. – С. 21–22;

Його ж. Формирование территории и возникновение годов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – С. 120–121;

Толочко П.П. Киев и Киевская земля в период феодальной раздробленности XII – XIII вв. – К., 1980. – С. 182–183; див. також:

Войтович Л.В. Генеалогія династії Рюриковичів. – К., 1990. – С. 114.

О.П.Толочко в спеціальній статті зробив спробу поставити під сумність вірогідність створення Романом Мстиславичем системи “доброго порядку” (див.: Толочко О.П. Конституційний проект Романа Мстиславича 1203 р.: спроба джерелознавчого дослідження // Український історичний журнал. – 1995. – № 6. – С. 22–36). Для цього автор дуже докладно вивчив історію появи в праці російського історика матеріалу стосовно даного сюжету, прийшов до висновку, що його поява була пов’язана з певними ідеологічними установками, які прагнув провести В.Н.Татіщев в своїй праці, використовуючи сюжет з давньоруської історії. Не вступаючи в дискусію з О.П.Толочком з приводу далеко незаперечної останньої тези, зазначимо, що навіть її визнання не є підставою для спростування факту можливості розробки проекту князем Романом. Б.І.Яценко вважає, що проект князя Романа Мстиславича було підготовлено після 1196 і до 1199 р., тобто до моменту завоювання князем Галича. Див.:

Яценко Б.І. Розвиток державного усторю України-Русі наприкінці XII ст. (Проект Романа Мстиславича і “Слово о полку Ігоревім”) // Український історичний журнал. – 1997. – № 3. – С. 113.

Ю.І.Терещенко робить цілком вірогідне припущення на великий вплив германського державного життя на даний проект Романа, але помиляється, коли вважає, що князі-курфюрсти обирали в Германії імператора. Князі обирали короля, а імператором він ставав пізніше після коронації в Римі. Добре відома класична система курфюршества виникла в більш пізній час. Див.:

Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ. Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст. – Київ, 1996. – С. 163.

Н.М.Яковенко вважає, що Роман хотів встановити на Русі новий порядок організації князівського управління – систему майорату, тобто систему, яка передбачала наявність серед князів старшого князя ( Яковенко Н. Нарис історіії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К., 1997. – С. 71).

Толочко А.П. Структура княжеской власти в середине IX – середине XIII в. – Автореферат канд. диссертации. – К., 1989. – С. 11–12.

Головко А.Б. “Ромейская империя” в представлениях древнерусских мыслителей // Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы в средние века. – Москва, 1990. – С. 87–89.

ПСРЛ. – Т. 2. Ипатьевская летопись. – М., 1908. – Стб. 741; пор.

Завадская С.В. К вопросу о “старейшинах” в древнерусских источниках XI – XIII вв. // Древнейшие государства на территориии СССР. 1987 г. – М., 1989. – С. 36–42.