Шушарин В.П. Этническая история Восточного Прикарпатья в IX– XII вв. // Становление раннефеодальных славянских государств. – Киев, 1972. – С. 169–171;
Його ж. Свидетельства письменных памятников Королевстава Венгрии об этническом составе населения Воосточного Прикарпатья первой половины XIII века // История СССР. – 1978. – № 2. – С. 38–53;
Князький О.И. Половцы в Нижнем Подунавье // Вопросы истории. – 2000. – № 3. – С. 121–129.
Князький И. О. Славяне, волохи и кочевники Днестровско-Карпатских земель с середины XII до нашествия монголо-татар. Автореферат канд. диссертации. – Москва, 1990. – С. 8, 13–14.
Див. також: Головко О.Б. З історії політичного розвитку Галицької Русі в XII – першій половині XIII ст. // Тези доповідей VI Подільської історико-краєзнавчої конференції (Секція археології). – Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 79;
Його ж. Слов’янське населення причорноморських степів XII – першої половини XIII ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. – Київ, 1993. – Вип. 1. – С. 40–46.
Хронологія антиполовецьких походів Романа Мстиславича докладно досліджена М.Ф.Котлярем. Див.: Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? //Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 119–120.
Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблеми витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 32–38.
Kucharski E., Lewicki M . Rzesza pieczyńska a stosunki polsko-ruskie w X a XII wieku // Księga referatów II Międzynarodowego Zjazdu Slawistów. Sekcja III–IV. – Warszawa, 1934. – S. 44–45;
Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa, 1964. – S. 42–45; пор.
Dąbrowski K., Nadgrodzka-Majchrzyk T., Trzyarski E. Hunowie europejscy, protobułgarzy, chazarowie, pieczyngowie. – Warszawa, 1975. – S. 615–616;
Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźy etnicznej w Karpatach. – Kraków, 1991. – S. 42–43;
Ісаєвич Я. Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1966. – С. 81–104, де заперечується можливість якогось реального впливу кочівників в районі Карпат та Перемишлю.
Galli Chronicon . – L. II, 19 (хроніку Галла Аноніма цитуємо за виданням: Chronica Polonorum // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores (далі – MGH SS). – T. 9. – Hannoverae, 1851. – P. 418–478);
Повесть временных лет. – Ч. 1. – Москва, Ленинград, 1950.– С. 141;
Летописец Переяславля-Суздальского. – М., 1851. – С. 51;
Chronici Hungarici compositio saeculi XIV // Scriptores rerum Hungaricarum. – Vol. 1. – Budapestini, 1937.– P. 424–425;
Chronicon Monacense // Ibid. – Vol. 2. – Budapestini, 1938. – p. 80.
Лист Фрідріха I “Барбароси” до Вібальда наводимо за вид.: Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 22.
Vincentii Chronicon. – L. IV, 19, 24 (хроніку Вінцентія Кадлубка наводимо за виданням: Magistri Vincentii Chronicon Polonorum // MPH. – T. 2. – P. 193–449).
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.
Новосельцев А.П. Термин “вежа” в древнерусских источниках // Древнейшие государства на территории СССР. 1987 г. – Москва, 1989. – С. 17–18.
Про локалізацію половецьких стойбищ див.: Плетнева С.А. Донские половцы // “Слово о полку Игореве” и его время. – Москва, 1985. – С. 278–279;
Її ж . Половцы. – Москва, 1990. – С. 150.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.
Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200–1304. – Москва, 1989. – С. 64. Переклад видання: Fennel J. The Crisis of Medieval Russia. – London and New York, 1983.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 419.
Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200–1304. – С. 64.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 421.
Андрияшев А . Очерк истории Волынской земли до конца XIV в. – К., 1887. – С. 150; також:
Зубрицкий Д. История древнего Галицко-Русского княжества. – Т. 3. – Львов, 1855.– С. 25;
Jablonowski A. Historja Rusi poludniowej do upadku Rzeczy Pospolitej Polskiej. – W Krakowie, 1912. – S. 49.
Близьку до цих авторів позицію займає і М.Ф.Котляр. Дослідник вважає, що Роман утримував Київ за собою, але сидів на троні у Галичі ( Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение годов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – К., 1985. – С. 119).
Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – К., 1891. – С. 267–268;
Його ж. Історія України-Руси. – Т. 2. – У Львові, 1905.– С. 8–9.
Важко погодитись з тезою про те, що Роман здійснив об’єднання Волині, Галичини та Київської землі. Див.:
Читать дальше