Олександр ГОЛОВКО - Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття

Grodecki R., Zachorowski S., Dąbrowski J. Dzieje Polski średniowiecznej. – T. 1. – Kraków, 1926.– S. 213 (автор – С.Захоровський );

Włodarski B. Polityka ruska Leszka Bialego. – We Lwowie, 1925. – S. 19.

Гумилев А.Н. Древняя Русь и Великая степь. – Ленинград, 1989. – С. 492–493, 494.

Про місце прибалтійського регіону у взаєминах Русі і Польщі XII – XIII ст. див.: Головко О.Б . Балтійські племена в політичних взаємовідносинах Давньоруської і Польської держав (X – перша третина XIII ст.) // Україна і Польща в період феодалізму. – К., 1991. – С. 23–34.

Рыбаков Б.А. Древняя Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 493.

Engel J.Ch . Geschichte von Halitsch und Vlodimir. – Wien, 1792. – S. 512, та ін.

М.Кордуба запропонував “комбіновану” концепцію, згідно якої Роман під Завихостом уклав перемир’я з Лешком, після чого вирішив зайнятися полюванням, під час якого і загинув, зіткнувшись із загоном польського війська. Див.

Кордуба М . Історія Холмщини і Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 53.

Історіографію питання проаналізував В.П.Пшик. Див.:

Пшик В. Трагедія під Завихостом 1205 року // Республіканець. – 1993. – № 3. – С. 22–27.

Abracham W. Powstanie organizacji kościoła lacińskiego na Rusi. – №?. – Lwów, 1904. – S. 98–99;

Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. – Львів, 1919. – С. 88;

Чубатий М. Західна Україна і Рим у XIII віці у своїх змаганях до церковної унії // Записки наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 1917. – Т. 123/124 – С. 10.

У нашій праці (“Давньорусько-польські відносини на початку XIII ст. (Про обставини загибелі галицько-волинського князя Романа Мстиславича) // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – К., 1991. – Вип. 1. – С. 5–8) неточно віддано пріоритет у створенні цієї історіографічної традиції М.Чубатому, хоча творцями її були перш за все А.Абрахам та С.Томашівський. М.Чубатий зробив спробу значно розширити аргументацію попередників, для чого прагув використати матеріали “Діянь єпископів хальберштатських” (Gesta episcopo- rum Halberstadensium // MGH SS. – Hannoverae, 1874. – T. 23. – P. 116) та ув’язати західну політику Романа з тогочасною діяльністю католицької церкви та папи Інокентія III. Необхідно зазначити, що в “Діяннях єпископів хальберштатських” не має свідоцтв, які коректно можна було б використати для доказу якихось контактів галицько-волинського князя з германськими володарями. В сучасній літературі точку зору про участь Романа в конфлікті Вельфів та Гогенштауфенів див.:

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С. 193;

Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Bd. 1. – Kőln, Graz, 1955. – S. 102;

Щавелева Н.И. Древнерусские известия Великопольской хроники // Летописи и хроники. 1976 г. – Москва, 1976. – С. 61–62;

Котляр М.Ф . Данило Галицький. – К., 1979. – С. 24;

Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в X–XIII ст. – К., 1983. – С. 78;

Гумилев А.Н. Древняя Русь и Великая степь. – С. 493;

Назаренко А.В. Русско-немецкие связи домонгольского времени (IX – середина XIII вв.): состояние проблемы и перспективы дальнейших исследований // Славяно-германские исследования. – Т. 1–2. – Москва, 2000. – С. 25, та ін.

В останній з перерахованих праць її автор – О.В.Назаренко – вважає, що наявність факту згадки про Саксонію в хроніці Альбріка є достатньою підставою для того, щоб не сумніватися в можливій спрямованості походу Романа Мстиславича саме в Німеччину в 1205 р.

Котляр Н.Ф. Галицко-Волынская Русь и Византия в XII – XIII вв. // Южная Русь и Византия. – К., 1991. –С. 20–33.

Ім'я французького каноніка “Альбрік” (“Albricus)” в історичній літературі дуже часто подається як “Альберік”.

Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. Ed. Paulus Scheffer-Boichorst // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores. – T. 23. – Hannoverae, 1874. – P. 885.

Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. – P. 921.

Labuda G. Zaginiona kronika z pierwszej polowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Dlugosza. Próba rekonstrukcyi. – Poznań, 1983. – S. 71, 82.

Kürbis B. Komentarz // Mistrza Wicentego Kronika Polska. – Kraków, 1974. – S. 225;

Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – Москва, 1990. – С. 139, 151.

Rocznik kapitulny krakowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 800–801;

Bielowski A . Komentarz // MPH. – T. 2. – P. 800.

Kronika Dzierwy // MPH. – T. 3. – Lwów, 1878.– P. 46.

“Великая хроника” о Польше, Руси и ее соседях XI – XIII вв. – Москва, 1987. – С. 145 (підготували Л.М.Попова, Н.І.Щавелева ).