Wasilewśki T. Przemyśl w X–XI wieku w świetle latopisów ruskich // Rocznik przemyski. – 1988. – T. 24/25. – S. 307–314.
Я.Д.Ісаєвич вважає, що територія Перемишльської землі після смерті Ярослава Володимировича (1054 р.) належала його синові волинському князю Ігорю Ярославичу ( Исаевич Я.Д. “Грады Червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. – М., 1972. – С. 124).
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 2. – С. 46, 74–75.
ПВЛ. – Ч. 1. – С. 135.
Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985. – С. 38–39.
Пор. Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach. – Kraków, 1991. – S. 45.
[] вважає, що до кінця XI ст. на Перемишль значний вплив мали угорці.
Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – К., 1988. – С. 67–69.
Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Москва, 1908. – Стб. 633–634.
ПСРЛ. – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Стб. 634.
Vincentii Chronicon, ed. A.Belowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872 – P. 397 (L. 4, 8);
История Венгрии. – Т. 1. – Москва, 1971.– С. 143 (автор – В.П.Шушарін ).
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 657.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Roma, 1927. – Table IX. – № 1–3.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 612.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 719.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table II. – № 20–21;
Котляр Н.Ф . Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985. – С. 89.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 527.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
Labuda G. Zaginiona kronika z pierwszej polowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Długosza. Próba rekonstrukcji. – Poznań, 1983. – S. 23;
Kürbis B. Komentarz// Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974. – S. 203;
Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – Москва, 1990. – С. 133. Див. також:
Roeрell G. Geschichte Polens. – Hamburg, 1840. – Bd. 1. – S. 380.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 15.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 474.
Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – С. 475, 492.
Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII – XIII веков. – К., 1980. – С. 20–21;
Його ж. Древняя Русь.–К., 1987. – С. 242–244.
Черепнин Л.В. К вопросу о характере и форме Древнерусского государства X – начала XIII вв. // Исторические записки. – Т. 89. – Москва, 1975. – С. 365;
Його ж. Пути и формы политического развития русских земель XII – начала XIII вв. // Польша и Русь. – Москва, 1974. – С. 29;
Пашуто В.Т. Историческое значение периода феодальной раздробленности на Руси // Польша и Русь. – С. 11;
Котляр Н.Ф. Отражение в “Слове о полку Игореве” государственной структуры Руси эпохи феодальной раздробленности // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С. 64–71.
Толочко О.П. Польща і Русь: спроба створення моделі еволюції потестарних структур // Україна і Польща в період феодалізму. – К., 1991. – С. 18; див. також:
Його ж. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992. – С. 54–66.
ПВЛ. – Ч. 1. – С. 108.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table III. – P. 14. – № 20.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.
Можейко И.В. 1185 год (Восток – Запад). – Москва, 1989. – С. 357.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660;
Vincentii Chronicon. – L 4, 15. Пор. Grabski A.F . Polska w opiniach obcych X–XIII w. – Warszawa, 1964. – S. 65.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 661.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 661.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 661–662.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 662.
Відзначаючи сильні позиції Рюрика в Південні Русі наприкінці XII століття, необхідно відзначити велику тенденційність у передачі подій цього часу Київським літописем кінця XII ст. Див.: Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. – Москва, Ленинград, 1938. – С. 70–71.
Читать дальше