Данило Нечай – найвидатніший після Максима Кривоноса керівник повсталого українського селянства, сподвижник Богдана Хмельницького, брацлавський полковник, оспіваний в народних піснях і думах, вів запеклу боротьбу проти польської шляхти і магнатів, які після Зборівського миру намагалися вогнем і мечем знову повернути українських селян у слухняних кріпаків. Шевальє слідом за польськими магнатами приписує Нечаєві надмірні жорстокості. – 138.
Мабуть, тут іде мова про полковника Канівського, який згадується в документі від 13 вересня 1648 р., опублікованому в «Памятниках, изданных Киевской комиссией для разбора древних актов», т. І, отд. З, Киев, 1848, стор. 257. В літопису С. Величка (т. І, Киев, 1848, стор. 300) його ім’я назване серед козацьких полковників, які загинули під час визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. – 140.
Граф Лешно – це граф Владислав Лещинський, який походив з міста Лешно (див. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego, Kraków, 1897, стор. 325). – 142.
В тексті, безумовно, помилка. Описані тут події мали місце 28 червня. Далі автор датує події правильно. – 144.
Події, описані тут, мали місце 29 червня. – 146.
Мова йде про синів Яна (Якуба) Марковича Собєського – Марка, старосту красноставського, і Яна, який згодом став польським королем під ім’ям Яна III. – 146.
Очевидно, мова йде про М Остророга (див. прим. 54). – 151.
Тоді брестським воєводою був Ян (Якуб) Щавінський. – 151.
Див. примітку 18. – 151.
Мова йде про рейхсталери – срібні монети, подвійні гульдени, вагою понад 15 грамів; своє походження вони ведуть від монети, вперше випущеної в 1517 або 1518 р. графами Шлік в місті Іоахімсталц. Монети, карбовані на зразок іоахімсталера, під різними назвами існували в багатьох державах Західної Європи. – 154.
Хелмнським або кульмським (від німецької назви міста Хелмно) біскупом був Андрій Лещинський, якого після смерті Ю. Оссолінського призначено великим коронним канцлером. – 156.
Під впливом польсько-шляхетського оточення Шевальє перебільшує жорстокості українських козаків. – 159.
Загальна нарада всіх керівників і офіцерів польської армії, точніше так зване рицарське коло шляхти, відбулася під самим Берестечком. Можливо, що урочище, де відбувалася ця нарада, в ті часи називалося «Орля», бо населеного пункту під такою назвою в районі Берестечка у джерелах та в літературі немає. – 166.
У автора тут очевидна помилка. В 1651 р. в червні місяці в Польщі виникло повстання під керівництвом Костки Напєрського; Ракочі, семиградський князь і угорський король, тоді лише збирався вступити у війну з Польщею. – 168.
Київський полковник Антон Жданович. – 169.
Петро Потоцький. – 170.
Тут, мабуть, слово «прикордоння» вжито в тому ж розумінні, в якому часто вживалося слово Україна. Козаки вимагали залишення за ними території Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. – 178.
Каролюс – старовинна французька, а також фландрська і лотарінгська розмінна срібна (білонна) монета. Її не слід змішувати з англійською золотою монетою під тією ж назвою, що була випущена в обіг в першій половині XVII ст. за Карла I Стюарта і дорів- нювала 20 шілінгам. Півторак – монета в півтора польського гроша, вперше викарбована за Сігізмунда III. – 96.