S. Grondski , Historia belli cosacco-polonici ( C. Грондський , Історія козацько-польської війни, Пешт), Pestini, 1789. Викладаючи в листі до Богдана Хмельницького твердження Киселя про те, що в Польщі «всі мають можливість відстоювати свої інтереси», Шевальє вставив від себе два слова: «особливо військові». Це єдиний суб’єктивний момент, який Шевальє, як нами встановлено, вніс у виклад цих двох важливих документів.
Relacja pogromu wojska Polskiego pod Pilawcami anno domino 1648, Ягеллонська бібліотека в Кракові, рукопис № 90, арк. 9-10. Копія.
Relatio gloriosissimae expeditionis yictoriosissimi progressus et faustissimae pacificationis cum hostibus serenissimi et potentissimi principis ас domini Johannis Casimiri regis Poloniae et Sheciae anno 1649 (Реляція про найславніший похід, найпереможніше просування і укладення найтривкішого миру з ворогами найяснішого і наймогутнішого монарха і владаря Яна Казіміра, короля Польщі і Швеції, року 1649), Головний архів стародавніх актів у Варшаві, архів Потоцьких, кн. 35, арк. 840–852.
Див. даний переклад, стор. 102.
Diariusz spisany w obozie pod Zborowem anno domino 1649, Головний архів стародавніх актів у Варшаві, архів Радзівіллів, від. II, кн. 18, арк. 1–5.
Див. Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов, т. I–II, К., 1898, стор. 598–602.
Див. даний переклад, стор. 179–183.
Див. даний переклад, стор. 81.
Див. даний переклад, стор. 78.
Jakuba Michałowskiego Księga Pamiętnicza ( Якуба Михаловського Пам’ятна Книга, Краків), Kraków, 1864, стор. 25.
Pastorius . Bellum scythico-cosacium seu de conjura- tione Tartarorum, Cosacorum et plebis Russicae contra regnum Poloniae ab invictissimo Poloniae et Sveciae rege Joanno Casimiro ( Пасторій . Скіфсько-козацька війна або про змову татар, козаків і руської черні проти польського королівства за непереможного короля Польщі і Швеції Яна Казіміра, Гданськ), Gdańsk, 1652, стор. 5–6.
М. Грушевський , Початки Хмельниччини (1638–1648), «Історія України-Русі», т. VIII, ч. II, вид. 2, Київ – Відень, 1922, стор. 189.
К. І. Стецюк , Початок визвольної війни українського народу і переговорів про возз’єднання України з Росією в 1648 р., у книзі: «Визвольна війна 1648–1654 рр. і возз’єднання України з Росією», під редак- цією В. А. Дядиченка, О. К. Касименка і Ф. П. Шев- ченка, К., 1954, стор. 95–96; В. А. Голобуцкий , Освободительная война украинского народа под руководством Хмельницкого, М., 1954, стор. 50–51; І. Кри- п’якевич , Богдан Хмельницький, К., 1954, стор. 129–130.
Див. даний переклад, стор. 164–165.
Relacja pogromu wojska Poskiego pod Pilawcami anno domino 1648, Ягеллонська бібліотека в Кракові, рукопис № 90, арк. 9-10. Копія.
Див. даний переклад, стор. 28.
Volumina legum, т. III, Петербург, 1860, стор. 440.
Volumina legum, т. III, Петербург, 1860, стор. 440.
Див. даний переклад, стор. 127.
Див. даний переклад, стор. 132.
Див. даний переклад, стор. 67, 68.
Description d’Ukraine, qui sont plusieurs provinces du royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moskovie jusqu’aux limites de la Transilvanie, ensemble leurs moeurs, facons de vivre et de faire la guerre. Par le sieur de Beauplan (Опис України, яку складають декілька провінцій королівства Польського, що розташовані між кордонами Московії і Трансильванії, разом з описом їх нравів, способу життя і ведення війни Боплана, Руан), Rouen, 1650, 1660.
Порівняй даний переклад, стор. 36, 37–39, 43, 44 і Боплан , Описание Украины, Спб., 1832, стор. 6, 8, 21–23, 62–69, 82–83, 84–89.
Див. даний переклад, стор. 32.
Боплан , Описание Украины, стор. 6.
Grand dictionnaire universel du XIX siecle… par Pierre Larousse, t. IV, Paris, стор. 136.
П. Симоновський повідомляє (див. згадану працю, стор. 20), що Шевальє «на той саме час», тобто на початку визвольної війни українського народу, був секретарем французького посольства в Польщі. Хоч джерело цієї звістки ним не вказано, але вона є цілком імовірною.
Див. даний переклад, стор. 127.
Буквально: де їх коси часто косили.
Автор командував 2400 польських піхотинців під час першої облоги Дюнкерка. – Примітка автора.
Див. вступну статтю до цього видання, стор. 5.
Тобто української.
Тобто кримських татар.
У тексті «Натолі».
У тексті «Требізонд».
Читать дальше