Стивен Вайнберг - Пояснюючи світ

Ісаак Ньютон народився на Різдво 1642 року на родинній фермі маєтку Вулсторп у Лінкольнширі. Його батько, неписьменний дрібний землевласник, помер незадовго до народження Ньютона. Його мати мала трохи вищий соціальний статус, належала до дрібнопомісного дворянства, а її брат закінчив Кембриджський університет і став священиком. Коли Ньютону було три роки, мати знову вийшла заміж й поїхала з Вулсторпа, залишивши малого Ісаака жити з бабусею. Коли йому виповнилося десять, Ньютона віддали навчатися до невеличкої – вона мала лише одну кімнату – Королівської школи в Ґрентемі, за вісім миль від Вулсторпа, де він мешкав у будинку аптекаря. Там Ньютон вивчав латину й теологію, арифметику й геометрію, трохи давньогрецьку та давньоєврейську мови.

Коли Ньютону виповнилося сімнадцять, його викликали додому, щоб покласти на нього обов’язки фермера, але виявилося, що він для цього не надто придатний. Двома роками пізніше його відправили до Кембриджського Триніті-коледжу сайзером , тобто він мав платити за своє навчання, помешкання й харчі, прислужуючи працівникам коледжу й тим студентам, які мали кошти й були в змозі сплачувати свої витрати. Як і Ґалілей у Пізанському університеті, він почав свою освіту з вивчення праць Арістотеля, але невдовзі почав шукати відповіді на власні запитання. На другому році навчання Ньютон почав писати серію нотаток Questiones quandam philosophicae («Запитальник з філософії») у записнику, який раніше використовував для приміток щодо ідей Арістотеля і який, на щастя, зберігся до наших днів.

У грудні 1663 року Кембриджський університет отримав пожертву від члена британського парламенту Генрі Лукаса на заснування іменної посади професора математики, Лукасівського професора, із платнею 100 фунтів стерлінгів на рік. Від 1664 року цю посаду обіймав Ісаак Барроу, перший професор математики Кембриджу, на 12 років старший за Ньютона. Приблизно тоді Ньютон і почав вивчати математику почасти під орудою Барроу, почасти самостійно, отримавши ступінь бакалавра мистецтв. У 1665 році Кембридж уразила епідемія чуми, університет здебільшого припинив свою роботу, і Ньютон змушений був поїхати додому до Вулсторпа. Саме тоді, починаючи з 1664 року, Ньютон і почав свої видатні наукові дослідження, які ми розглянемо далі.

Повернувшись до Кембриджу, у 1667 році Ньютон був обраний членом ради Триніті-коледжу, що принесло йому додаткову платню 2 фунти на рік і вільний доступ до бібліотеки. Він тісно співпрацював з Барроу, допомагаючи готувати письмові версії лекцій останнього. У 1669 році Барроу залишив Лукасівську професорську посаду, щоб цілковито присвятити себе теології. На пропозицію Барроу посада професора перейшла до Ньютона. Отримуючи крім того ще й фінансову допомогу від своєї матері, Ньютон зажив на широку ногу, купуючи новий одяг та меблі й потроху граючи в азартні ігри1.

Трохи раніше, одразу після реставрації монархічної влади Стюартів у 1660 році, кілька лондонців, включно з Бойлем, Гуком, а також астрономом та архітектором Крістофером Реном, організували наукове товариство, на зборах якого планували обговорювати питання натурфілософії та спостерігати за експериментами. Спочатку там був лише один іноземний член – Христіан Гюйґенс. У 1662 році товариство отримало королівську хартію як Лондонське королівське товариство, а нині існує як Британська національна академія наук. У 1672 році Ньютон був обраний членом цього товариства, де пізніше дослужився до посади президента.

У 1675 році Ньютон зіткнувся з проблемою. Після восьми років його членства в товаристві він досяг етапу, на якому члени ради Кембриджського коледжу були зобов’язані прийняти духовний сан в Англіканській церкві. Це вимагало заприсягнути у вірі в доктрину Святої Трійці, але було неможливим для Ньютона, який заперечував рішення Нікейського собору, що Бог-отець і Бог-син походять від однієї субстанції. На щастя, документ про заснування Лукасівської професорської посади містив пункт про те, що такий професор не повинен брати активної участі у справах Церкви, і на цій підставі король Карл II мусив видати указ, що від Лукасівського професора з того часу ніколи не вимагатимуть прийняття духовного сану. Так Ньютон отримав змогу продовжити свою роботу в Кембриджі.

Тепер розгляньмо велику роботу, яку Ньютон розпочав у Кембриджі 1664 року. Основними темами цього дослідження були оптика, математика, а також те, що пізніше назвуть динамікою. Робота Ньютона в кожній із цих галузей дає підстави називати його одним із найвидатніших учених в історії.