Едмунд Гусерль - Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки

3. На наступному ступені сприйняття інтерес не задовольняється експлікаційним уходженням до внутрішнього горизонту предмета, а розглядає предмет сприйняття у зв’язку з тематизованими співприсутніми в зовнішньому горизонті предметами, які постають і афікують свідомість разом із ним. При цьому на противагу його внутрішнім визначенням виникають експлікати, релятивні визначення, які тлумачать, чим він є у зв’язку з іншими предметами: олівець лежить поруч із чорнильницею, він довший за ручку тощо. У цих релятивних визначеннях інтерес сприйняття не поширюється рівномірно на множину розташованих у полі сприйняття предметів, він залишається, натомість, сконцентрованим на одному з них; інші залучаються лише настільки, наскільки через їхні зв’язки з ним його можна ближче визначити. Таким чином, це виникнення зовнішніх, релятивних визначень залежить від співданості інших предметів у зовнішньому горизонті сприйняття, у теперішньому полі, і від їхніх появ і зникнень, внутрішні визначення, натомість, залишаються незалежними від цих змін у довкіллі, у множинності співафікацій.

Кожен із цих ступенів споглядального сприйняття потребує аналізи. Зупинімося спочатку на простому схопленні. Попри простоту, воно в жодному разі не є простим даним; воно виказує розмаїття структур, у яких воно конституює саме себе як іманентно-часову єдність. Хоча тут не варто розглядати проблему конституювання часу – найелементарнішого в побудові конститутивної систематики – в її повному обсязі (див. «Вступ», § 14), утім її слід взяти до уваги, оскільки необхідно схопити виток відмінності простого схоплення від експлікації.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

 Див. до цього Husserl E. Formale und transzendentale Logik. – Halle (Saale) 1929 (надалі цитується скорочено як «Логіка») І розділ, 4 і 5 підрозділи.

 Там само, с. 98.

 Там само, с. 95.

 До прояснення сенсу логічної традиції див.: «Логіка», Вступ, § 11 і І розділ, А.

 Див.: Аристотель. De interpr., 16a 19 i 17a 9.

 Див.: Аристотель. De interpr., там само i 21b 9.

 До відмінності істинної логіки від простої аналітики правил гри див.: «Логіка», § 33, с. 86 і наступні.

 Про очевидність чіткості див.: «Логіка» § 16, а, с. 49 і наступні.

 Див.: «Логіка», с. 181 і наступні.

 До відмінності простого досвіду від фундованого див.: § 12.

 Див.: «Логіка», § 89 b, с. 193 і наступні.

 Про пов’язаність традиційної логіки зі світом і проблему «останньої логіки», яка її перебільшує, див.: Там само, § 92 а, с. 197 і наступні, а також § 102, с. 236 і наступні.

 Див. Husserl E. Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie, Philosophia, Bd. I, 1936, c. 97.

 Див. до цього і до подальшого вищезгаданий твір, с. 99, 124 і наступні.

 Див. до методу цього повернення також згаданий вище твір, с. 132 і наступні.

 До цього поняття трансцендентального див. вищезгаданий твір, с. 172 і наступні.

 Стосовно обмеження цього завдання відносно загальної конститутивної проблематики див. також § 14.

 Цей вираз має тут лише натякнути на опосередкованість цього способу переживання; звичайно, «рефлексія» такого виду цілком відрізняється від рефлексії у звичайному сенсі, від переносу погляду з предметностей, які можна безпосередньо схопити, на власні переживання.

 Див. до цього докладну аналізу в § 17, 18.

 Див. до цього § 50, с).

 Див. до цього нижче § 38.

 Див. до цього нижче § 44 і наступний.

 Тут слід ще раз нагадати про те, що тут ідеться про об’єкт, про предмет не у властивому сенсі. Адже ми вже багаторазово наголошували, що в царині первинної пасивності взагалі ще не можна говорити про предмети. Див. також вище § 13.