Григорій Сковорода - Байки Харківські

Ієрогліфіка — фiгурне зображення конкретної речi, яка має символiчне значення на пiдставi домовленостi (наприклад, змiя — мудрiсть, обручка — вiчнiсть i таке iнше). Емблематика — картинка iз символiчним значенням.

Сократ (469 — 399 рр. до н. е.) — давньогрецький фiлософ.

Тодi вiн вибрав Езоповi байки — в дiалозi "Федон" Платон говорить, що Сократ з любовi до поезії займався переказуванням байок Езопа, тобто переводив їх на вiршi, бо байки Езоповi написано прозою. В традиції барокової лiтератури було писання на задану тему, зокрема на теми античних байок, але сюжет опрацьовувався так, що починав звучати як самостiйний твiр. Ця традицiя затрималася i в ХІХ ст. (І. Крилов, Л. Глiбов).

Йдеться про Езопову байку "Орел та черепаха”.

Цю байку-притчу приписують Мененiю Агриппі, який з її допомогою переконував римлян у необхiдностi пiдкорення владi.

Латинські диспути — одна iз форм навчального процесу в колегiях та академiях. Диспути вiдбувалися на фiлософськi та богословськi теми, були це публiчнi акти, до яких видавалися друкованi тези.

Див примiтку 11.

Афiнськi громадяни мають мене в пошанi — сова була символом мудростi; Афiна — богиня мудрості.

Цитується книга Приповiстей Соломонових (ХХ—5). У Г. Сковороди текст трохи змiнений: "Вода глибока — порада в людському серцi, рiчка ж стриблива — джерело життя".

Евангелiє вiд Луки, VII- 4б.

У Бiблiї трохи iнакше: "Хто напоїть мене водою з криницi, що в брамi?"

Подiбна фраза а в Книзi Левiт (ХХVI—11): "А якщо та всяка худоба нечиста, то з неї не приносять жертов за Господа". У Второзаконнi (Повторення закону) у вказаному мiсцi такого вислову нема.

У Свiтлу недiлю — тобто на Великдень.

Езопiв пiвень — сюжет байки з коментарем до однойменної Езопової байки.

На закiнчення Приповiстей Соломонових ще роздiл "Приповiстi Лемуїловi. Чеснотна жiнка”.

Очевидно, йдеться про роздiл Приповiстей Соломонових "Мудрiсть спередвiку”.

Тут, очевидно, збiрне поняття: Велика, Мала i Бiла Росiя.

Тітир — iм'я одного iз пастухiв у "Буколiках" Вергiлiя (Перша еклога).

Маю лисячий хвіст, а погляд вовчий — тобто хитрий та жорстокий.

У Дiях святих апостолiв (VI — 32) сказано: "А люди, що ввiрували, мали серце одне й одну душу, i жоден з них не вважав щось з маетку свого за своа, але в них усе спільним було”.

Лiнкс — фантастичний звiр, описаний у середньовiчних "Бестiарiях" та "Фiзiологах”.

Смiється з наготи батькiвської — смiявся з батькової наготи Хам, Ноєвий син, за що був батьком проклятий. Ця iсторiя розказана в книзi Буття Бiблiї (ІХ—18—25).

Василiй Великий — християнський богослов.

Iуда, син Якова — четвертий син Якова, йому було надано батьком першiсть мiж усiма родами.

Євангелiє вiд Матвiя, ІХ — 24.

Псалтир, IХХХV — 2. У Г. Сковороди: "Наскiльки улюбленi поселення твої".

Книга Чисел, ХХIV — 5. В українському перекладi Бiблiї: "Якi, Якове, гарнi намети твої... "

Гадаю для веселощiв попливти з Кременчука — обiгрується мотив української народної пiснi “Пливе щука з Кременчука”.

Меандр — рiка в Малiй Азiї.

Послання Павла до римлян, VII — 14.

Перше послання Павла до коринтян, ХV — 56.

Книга пророка Iсаї, ХIVIII — 22.

Повторення Закону, ХХVIII — 16.

Парафраза вислову iз книги Iсаї: "Для безбожного спокою немає" (Iсая, LVІІ — 21).

Катон Марк Порцiй (234 — 149 рр. до н. е.) — римський полiтичний дiяч i письменник.

Тут iдеться про Карпати.

Езоповi граки — мається на увазi Езопова байка про ворону в чужому пiр’ї.

У Соломона про це пишеться так: "Золота сережка в свинi на нiздрi — це жiнка гарна, позбавлена розуму”.

У Другому посланнi апостола Павла до Тимофiя про посудину говориться так: "А в великому домi знаходиться посуд не тiльки золотий та срiбний, але дерев'яний та глиняний, i однi посудини на честь, а другi на нечесть". У Посланнi до римлян Павло писав так: "Чи гончар не має влади над глиною, щоб з того самого мiсива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?”