Джон Фаулз - Арістос

18 Другий шлях удосконалення полягає в упорядкуванні винятків у відмінюванні та синтаксисі. Проблема тут набагато важча — особливо тому, що багато винятків припадає на слова широковживані. Варто тільки речення на зразок «I saw the men working hard» впорядкувати в «I seed the mans working hardly» [7] Щоб підкреслити невиправданість штучної уніфікації мови, автор скористався омонімією. Внаслідок цього речення «Я бачив людей, які важко працюють» набуло приблизно такого значення: «Навряд чи я засіваю працю цього чоловіка.» (Прим. пер.) , щоб ясно усвідомити, яка тут очікує пастка. Та все одно багато болячок відмінювання можна вилікувати, не побоюючись, що виникне двозначність.

19 Мова — найважливіший інструмент, який має людина. Ми не повинні дозволяти, аби будь-що — чи то упередженість мовних шовіністів, чи то (якщо ми англійці) відраза до тих запозичень у нашій мові, які звучать варваризмами, — перепиняло шлях до одномовного світу. Це в якійсь мірі відповідальність тих, хто розмовляє англійською. Нам слід вдосконалювати цей інструмент особливого призначення. Все свідчить за те, що решта світу з радістю навчиться ним користуватись.

20 3 усіх видів суспільної діяльності освіта найважливіша, і тому нею найбільше зловживає сучасна їй система влади — будь то система реліґїйна, як у Середні Віки, політико-економічна, як упродовж останнього століття, чи будь-яка інша. Фактично її тиранять ще відтоді, як у першому тисячолітті з’явились великі релігії. У багатьох відношеннях освітні системи давнини сучасніші — менш зіпсовані політичними чи економічними потребами, — ніж будь-яка з тих, що розвинулися згодом, тож три подальші цілі освіти, які я пропоную, — не мої. Вони викладені в третьому столітті після Різдва Христового великим філософом-неоплатоніком Плотіном. Він вимагав зовнішньої освіти — громадянської і суспільної; внутрішньої — особистої і спрямованої на самовираження; і, нарешті, синоптичної, яка розкрила б перед учнем — чи хоч би трішечки показала — людське існування як складне ціле. Тут не місце скількись детально розгортати схему такої триєдиної освіти людства, але деякі загальні потреби і проблеми слід розглянути. Без сумніву, першою і найбільшою практичною трудністю, з якою стикається людство, запроваджуючи світову освітню програму, є націоналізм.

21 Націоналізм — ниций інстинкті небезпечне знаряддя. Відберіть у будь-якої країни те, чим вона завдячує іншим країнам, і тоді хизуйтесь нею, якщо зможете.

22 Патріотизм у бідній країні — це віра в те, що ваша країна була б найкращою, якби була багатою і могутньою. Патріотизм у багатій країні — це віра в те, що ваша країна найкраща, тому що вона багата і могутня. Отже, патріотизм стає бажанням здобути те, що мають інші, або ж стримати інших від здобуття того, що є у вас. Одне слово, це різновид консерватизму, різновид тваринної заздрості і тваринного егоїзму.

23 Важливий не той факт, що ви щасливі, бо народились в одній із найкращих — найбагатших і наймогутніших — країн, а той, що інші нещасливі, бо не народились у ній. Ви не голодуючий індійський селянин, але могли ним бути. Якщо ви — не він, то це не підстава вітати себе, а привід для благодійних вчинків, для занепокоєності. Націоналізм більш доречний у мистецтві і культурі — не в політиці.

24 Люди були одним цілим у стаді, одним цілим у місті, одним цілим у церкві, в політичній партії. Але тепер вони стають світом ізольованих індивідів.

Старі зв’язки поступово щезають: зв’язки раси, спільної мови, спільного обряду, спільної історії. І це добре. Нині ми роз’єднуємося, щоб інтегруватись у єдино добру спільноту: одне людство.

25 Освіта повинна вселяти думку про єдність ситуації в кожному умі, в кожній країні: спільні утруднення і спільне існування, спільне право на винагороду, спільні виправдання та справедливість. Отже, вона має навчити дітей бачити в суспільстві недоліки. Навчаючи їх — з націоналістичних міркувань — прикидатись, ніби погані речі є добрими, ми навчаємо їх навчати того ж самого. Погані уроки живуть довго.

26 Якого вчителя держава чи система вважають хорошим і який вчитель є хорошим — завжди різні речі. Хороший учитель ніколи не вчить тільки своєму предмету.

27 Потреба в хороших учителях важлива як ніколи. Це пояснюється тим, що — як тепер відомо — років через п’ятдесят навчання провадитиметься переважно машинами. Для тих, хто уявляє собі освіту тільки як вивчення фактів і технологій, корисних у господарській системі, така перспектива прекрасна. Жоден учитель-людина не дорівняється до добре запрограмованого вчителя-комп’ютера ні у знанні предмета, ні в ефективності передачі інформації.