Арістотель твердив, що існують чотири види драматичного сюжету: простий трагічний, простий щасливий, заплутаний трагічний та заплутаний щасливий. Роберт Маккі, відомий кіносценарист, налічує у своїй книзі двадцять п’ять видів історій: епічні, сюжети із крахом ілюзій і т. д. Завершивши огляд мотиваційних розповідей, ми дійшли висновку, що є три види сюжету: сюжет-виклик, сюжет-зв’язок та сюжет-креативність.
За такими видами сюжету можна здійснити класифікацію понад 80 відсотків історій, які входять до складу збірки «Курячий бульйон для душі». Дивно, однак їх можна застосувати й для класифікації більш ніж 60 відсотків історій про звичайних людей, опублікованих у журналі People . Якщо розповідь про звичайну людину з’являється в журналі People , то, безперечно, вона має чим надихнути нас. Якщо ви прагнете закликати інших до дій, три види сюжету допоможуть вам у цьому. До речі, якщо ви належите до тих людей, які вважають збірку «Курячий бульйон для душі» радше нудною, ніж мотиваційною, то знання про шаблони сюжету вам таки знадобляться. Або ви можете перейти до прочитання наступного підрозділу.
Сюжет-виклик
Переказ про Давида та Голіафа — це класичний приклад сюжету-виклику. Головний герой долає величезну перешкоду, і його зусилля увінчуються успіхом. Давид здолав гіганта зробленою власноруч рогаткою. Сюжет-виклик має кілька відомих нам варіацій: історія про невдаху, який вражає своїм талантом, історія про бідняка, який досяг фінансового процвітання, історія про людину, сила волі якої долає усі негаразди.
Ключовий елемент сюжету-виклику — те, що труднощі видаються герою нездоланними. Історія про Джареда, який скинув 180 фунтів, також ґрунтується на сюжеті такого виду, а історія про 210-фунтового сусіда Джареда, який чухає свою талію, — ні. Усім нам відома безліч таких розповідей. Перемога американської хокейної команди у боротьбі з росіянами на Олімпійських іграх 1980-го року. Місія Аламо. Твори Гораціо Елджера. Американська революція. Фантастична сага «Зоряні війни». Ленс Армстронг. Роза Паркс.
Сюжети-виклики надихають навіть тоді, коли їм притаманна менша драматичність, аніж тільки-но наведеним прикладам. В історії про Розу Бламкін не фігурують відомі імена. Однак такі розповіді надихають нас через те, що вони роблять акцент на заповзятості та відвазі. Вони мотивують нас до наполегливої праці, нових пригод та боротьби з труднощами. Якимсь чином, почувши, що Роза Бламкін відклала святкування свого сто першого дня народження на день, коли крамниця буде зачиненою, ви захотіли прибрати у своєму гаражі. Сюжети-виклики спонукають нас до дій.
Сюжет-зв’язок
Сьогодні вислів «добрий самаритянин» вживається на позначення людини, яка добровільно допомагає іншим. Біблійна історія про доброго самаритянина повністю відповідає цьому визначенню, однак там вона сповнена ще більшого змісту.
Біблійна притча розпочинається з того, що до Ісуса звертається законник та цікавиться, як потрапити до раю. Законник радше прагне перевірити Христа, ніж чогось навчитися від нього. Коли Ісус попросив його самому дати відповідь на своє запитання, законник сказав: «Люби свого ближнього, як самого себе». Христос прийняв відповідь законника. Тоді законник (можливо, бажаючи обмежити кількість людей, яких потрібно любити) каже: «А хто мій ближній?»
У відповідь Ісус розповів історію:
Один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і попався розбійникам, що обдерли його і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його і проминув. Так само й левіт надійшов на те місце, поглянув і теж проминув.
Проходив же там якийсь самаритянин та й натрапив на нього і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну і приставив його до заїжджого двору, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджаючи, вийняв він два динарії та й дав їх господареві й проказав: «Опікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як повернуся».
Котрий же з цих трьох, на думку твою, був ближній тому, хто попався розбійникам?
Законник відповів: «Той, хто вчинив йому милість».
Ісус сказав йому: «Іди, і роби так і ти».
Для повного розуміння цієї оповіді сучасним читачам бракуватиме контексту. Самаритянин — це не просто добрий чоловік. Це чоловік, якому довелося подолати величезне соціальне провалля, аби допомогти пораненому. У той час між самаритянами та євреями (ким була решта героїв притчі) панувала ворожість. Сучасною аналогією статусу вигнаного самаритянина може бути «член гангстерської банди, який є атеїстом». Мораль притчі очевидна: добрі ближні проявляють милосердя та співчуття навіть до тих, хто не належить до їхніх соціальних груп.
Читать дальше